Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рен-рос arrow РИНКОВА ЕКОНОМІКА
   

РИНКОВА ЕКОНОМІКА

- система екон. і прав, відносин, пов'язаних з обміном товарів і послуг, у результаті яких формуються попит, пропозиція, ціна. Грунтується на принципах вільного підприємництва, різноманітності форм власності на засоби в-ва, ринк. ціноутворення, договір, відносин між господарюючими суб'єктами, обмеженого втручання д-ви в госп. діяльність.

Зміст і структура Р. е. (ринків) надзвичайно складні та багатогранні. В екон. науці та практиці умовно розрізняють ринки: за видами товарів і послуг (ринок сировини, засобів в-ва, сільськогосп. продукції, споживчих товарів, капіталу, валюти, цінних паперів, праці, інформ. та інтелект, продукту тощо); за масштабами території (світовий, загальні, регіональні, національні, які, в свою чергу, поділяються на внутрішні й зовнішні); за рівнем конкуренції (вільні, монополістичні тощо).

Важлива складова Р. е. — її інфраструктура, що є органічною сукупністю установ, організацій та ін. суб'єктів сфери товар.-грош. обігу, які забезпечують необхідні умови для норм, функціонування ринк. середовища. Залежно від видів ринку вона поділяється на інфраструктуру ринку капіталу, інфраструктуру ринку засобів в-ва, інфраструктуру ринку праці. Елементами ринку капіталу є: фонд, біржа, страх, компанії, аудитор, організації, брокер, контори (компанії), комерц. банки, держ. страховий нагляд, держ. інспекція по контролю за цінними паперами, фонд держ. майна, інвест. фонди, фонд загальнодержавних н.-т. програм, стабілізац. фонди, інновац. фонди. Ринок засобів в-ва обслуговується товар, біржею, торг, будинками, торг.-посередницькими фірмами, комерц. центрами і компаніями, лізинговими компаніями, аукціонами, ярмарками, держ. резервними та страх, фондами, держ. інспекцією по контролю за цінами та стандартами, контрактною системою, антимонопольним к-том.

Інфраструктуру ринку праці становлять: біржа праці, центри підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, фонд зайнятості, комерц. центри бізнесу, держ. фонд сприяння підприємництву, пенс, фонд, фонди милосердя тощо. Переважна частина зазнач, елементів ринк. структури утворюється д-вою або за її безпосеред. сприяння, а інші — самими підприєм. колами.

Механізм взаємодії попиту і пропозиції, конкуренції на формування цін, обсягів в-ва і продажу товарів та послуг, рівня споживання, ефективності в-ва, якості роботи тощо грунтується на осн. принципі Р. е. — саморегулюванні екон. процесів. Водночас невід'єм. елементом сучасної Р. е. є держ. регулювання. Останнє є формою цілеспрямованого впливу д-ви на економіку з метою забезпечення і підтримки її функціонування у задан, режимі, зміни та розвитку екон. відносин і взаємозв'язків. Регулювання здійснюється за допомогою системи норм і заходів, що регламентують поведінку господарюючих суб'єктів як шляхом безпосеред. застосування держ. методів впливу (законод. регулювання, держ. контроль, юрид. відповідальність тощо), так і через систему екон. методів і регуляторів (ціни, податки, банк, відсотки, пільги, дотації, субсидії та ін.). Осн. функціями держ. регулювання Р. е. є підтримка пропорційності (збалансованості) в-ва і споживання, розвиток конкуренції і здійснення антимонопольних заходів, перерозподіл та вирівнювання доходів, соціальний захист малозабезпечених верств населення. До інструментів держ. регулювання відносять: подат.-бюдж. систему; цінове і кред.-грош. регулювання; систему держ. замовлень на в-во продукції, виконання робіт та надання послуг; зовнішньоекон. регулювання (митну політику, ліцензії, квоти тощо).

В Україні прав, основою держ. регулювання екон. сфери слугує Конституція, Бюдж. кодекс, ГК, ЦивК, відповідні закони, укази Президента України, постанови КМ України, відомчі нормат. акти, розпорядження і рішення місц. держ. адміністрацій та органів місц. самоврядування. Серед низки екон. законів, спрямованих на формування ринк. середовища та його інфраструктури, слід, зокрема, виділити такі: «Про економічну самостійність УРСР», «Про ціни і ціноутворення» (обидва — 1990), «Про власність», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про інвестиційну діяльність», «Про систему оподаткування», «Про підприємства в Україні», «Про господарські товариства», «Про підприємництво», «Про цінні папери і фондову біржу» (всі — 1991), «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності», «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» (обидва — 1992), «Про режим іноземного інвестування», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (всі три — 1996), «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» (1997), «Про лізинг» (1998), «Про концесії», «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (обидва — 1999), «Про іпотеку» (2003), законод. акти про екон. конкуренцію, приватизацію, оренду держ. та комунал. майна, банкрутство, банк, діяльність, зем. відносини, митне і подат. регулювання та ін.

Літ.: Пруссова Л. Г. Основы рыноч. экономики. К., 1993; Петюх В. Н. Рыноч. экономика. К., 1995; Селезнев В. В. Основы рыноч. экономики Украины. К., 1999; Держ. регулювання економіки. К., 2002.

В. П. Нагребельний.

 

Схожі за змістом слова та фрази