Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow рел-рец arrow РЕМБРАНДТ
   

РЕМБРАНДТ

Гарменс ван Рейн (Rembrandt Harmensz van Rijn; 15.VII 1606, Лейден — 4.X 1669, Амстердам) — голландський живописець і гравер. Н. в сім'ї мірошника Гарменса ван Рейна. Навчався в Лейдені у Я. ван Сваненбюрга та в Амстердамі у П. Ластмана, де з 1632 постійно жив. Демократичні та гуманістичні ідеї, породжені нац.-визвольною боротьбою голландського народу проти ісп. ярма, надихали Р. протягом усього життя, визначили реалізм і народність його творчості. Р. виступив як сміливий новатор, як майстер великої життєвої правди. Його групові портрети сповнені внутр. драматизму та філософ. узагальнення ("Урок анатомії доктора Тюльпа", 1632, Мауріцгейс, Гаага; "Нічна варта", 1642; "Старійшини суконного цеху", або т. з. "Синдики", бл. 1661—62, обидві — в Рейксмусеумі в Амстердамі). Автопортрети та портрети родичів і близьких друзів (портрет Я. Сікса, 1654, зб. Сікса, Амстердам; т. з. братової дружини, 1654, Музей образотворчих мист. ім. О. С. Пушкіна, Москва). Окремі портрети й міфологічні сюжети Р. вирішував як жанрові полотна, пройняті глибоким психологізмом ("Автопортрет з Саскією", бл. 1634—35, Дрезденська картинна галерея; "Флора", 1634, ДЕ; "Вірсавія", 1654, Лувр, Париж). Євангельські сюжети він використовував для зображення сцен з життя народу ("Притча про робітників на винограднику", 1637; "Свята родина", 1645, обидві — в ДЕ). Р. досяг високих мистецьких узагальнень, які надають його шедеврам значення неминущих цінностей ("Даная", 1636, ДЕ; "Ассур, Аман і Есфір", 1660, Музей образотворчих мист. ім. О. С. Пушкіна; "Повернення блудного сина", бл. 1668—69, ДЕ). Улюбленим художнім засобом Р. було застосування ефектів світлотіні, її нюансів та контрастів, за допомогою яких він досягав великої матеріальності та спрямовував увагу глядача на найголовніше в композиції. Стримана золотисто-червона гама, лаконічний малюнок і мерехтіння світла надавали живописній манері художника специфічності та емоційної виразності. Р. зробив великий внесок у розвиток світового реалістичного мистецтва. Був неперевершеним майстром офорту ("Сліпий Товій", 1651; автопортрети). Вплив Р. проявлявся і в укр. мистецтві, починаючи з середини 17 ст. (портрети Тимоша Хмельницького та його дружини Розандри, Львів. історичний музей; козацького полковника Солонини, не зберігся). Т. Шевченка захоплювало і "рембрандтівське освітлення", і блискуча техніка офортів, які він дбайливо копіював (офортна копія з олійної картини Р. "Притча про робітників на винограднику", замальовки окремих постатей з офорту Р. "Смерть Марії" та ін.). Іл. див. на окремому аркуші, с. 304—305, а також до ст. Автопортрет, т. 1, с. 49; на окремих аркушах до ст. Гравюра, т. З, с. 448—449; Живопис, т. 4, с. 120— 121; Нідерландське мистецтво. т. 7, с. 432—433.

Літ.: Ротенберг Е. Рембрандт Гарменс ван Рейн. М., 1956; Білецький П. До питання про "рембрандтівське освітлення". "Мистецтво", 1956, № 4; Білецький П. О. Шевченко і Рембрандт. В _кн.: Збірник праць сьомої наукової шевченківської конференції. К., 1959; Рембрандт Хармеьс ван Рейн. Картины художника в музеях Советского Союза. Альбом. Л., 1971; Андронов С. А. Рембрандт. М., 1981; Шахова К. Таємниче світло. "Всесвіт", 1981, № 8.

П. О. Білецький.

Рембрандт - leksika.com.ua

Рембрандт - leksika.com.uaРембрандт - leksika.com.ua