Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow корот-кюч arrow КУРІАЛЬНА СИСТЕМА
   

КУРІАЛЬНА СИСТЕМА

(від лат. -приналежний до курії) — система виборів до представн. органів влади та органів місц. самоврядування. У широкому розумінні термін поширюється на всі системи нерівних виборів, в яких носії активного виб. права групуються за становими, майновими, нац. ознаками або за комбінаціями їх. За К. с. відповідність між кількісним складом груп виборців (курій, розрядів) та кількістю представників, що обираються до певного органу, відсутня. Метою створення К. с. було легальне забезпечення панування домінуючої у даному сусп-ві соціальної Групи або класу. Фахівці з держ. права у 19 ст. вживали паралельний термін «класова система», маючи на увазі розряди виборців, а не соціол. визначення класів. Найб. поширення серед європ. країн К. с. набула в Німеччині (Пруссія, Саксонія) та Австро-Угорщині. У Пруссії виборці поділялися на З нерівні за чисельністю курії, кожна з яких сплачувала 1/3 податків і обирала 1/3 депутатів. У Німеччині К. с. скасована 1918. В Австро-Угорщині К. с. була ще складнішою. Виборці поділялися на 5 курій: великих землевласників, міст, торг, палат, сільс. округів і курію «загального голосування». Була скасована 1907. К. с. широко використовувалась і в Рос. імперії, зокрема на укр. землях. Фактично існувала в системі станових виборів до міських дум за Міським положенням 1785. Дальшого розвитку набула після земської (1864) та міської (1870) реформ. До 1892 міські думи формувалися за З куріями відповідно до прусської системи (згідно із сукупною сумою міських податків). Земс. збори формувалися за змішаною К. с: курії складалися як за майновим (до першої входили повітові поміщики, зем. власність яких відповідала вимогам землевласн. цензу, промисловці та торговці на підставі майного цензу; до другої — міської — власники торг.-пром. підприємств та купці), так і за становим (третя курія — селяни) цензом. Вибори до Держ. думи Рос. імперії теж проводилися на підставі К. с. Відповідно до закону від 6(19).УІІІ 1905 встановлювалися 3 курії: землевласницька, міська та селянська. Законом від 11(24).ХІІ 1905 запроваджена четверта курія — робітнича. За виб. законом від 3(16).VI 1907 утв. 5 курій: 1) землевласницька (1 выборщик на 230 виборців); 2) міська — великих власників (1 ви-борщик на 1 000 виборців), 3) міська — середніх власників (1 виборщик на 15 000 виборців);

4) селянська (1 виборщик на 60 000 виборців);

5) робітнича (1 виборщик на 125 000 виборців). К. с. скасована Лют. революцією в Росії 1917. Типологічно подібною до К. с. була система виборів до місц. рад після Жовт. революції 1917, за якої робітники та червоноармійці мали переваги порівняно із селянами.

Після Першої світ, війни 1914—18 за К. с. проводилися вибори до представн. органів колоній. Так, в Індії за доби брит, панування відповідно до законів 1910, 1919 та 1935 існувати численні курії за нац., реліг., майн., профес. та расовими ознаками. К. с. тут було скасовано 1951. У колоніях курії формувалися переважно за ознакою раси. У Південно-Африкансь-кій Республіці К. с. зберігалася до скасування апартеїду; за нею чорношкіра більшість обирала лише 4 сенаторів, причому білих.

Літ.: Избирательные системы стран мира. М, 1961.

О. И. Ярмиш, О. М. Головко.

 

Схожі за змістом слова та фрази