Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow масн-мач arrow МАХАБХАРАТА
   

МАХАБХАРАТА

(санскр.— "Оповідь про великих Бхарата") — давньоінд. епос. Початки створення "М." відносять до 2-ї пол. 2-го тис. до н. е. Осн. частина завершена в 4—5 ст. н. е. Складається з 18 книг. Містить багато творів епічного, міфологічного, релігійно-філос., істор. змісту. Серед них — "Оповідь про Раму", "Повість про Шакунталу", філос. поема "Бха-гавадгіта" тощо. Мала значний вплив на творчість Калідаси, Бха-си, Ашвагхоші та ін. давніх інд. поетів. В Європі стала відомою з кін. 18 ст. В СРСР 1950—76 рос. мовою "М." перекладали В. І. Кальянов, Б. Л. Смирнов. "М." вивчав і досліджував І. Франко, якому належать переклади укр. мовою її окремих частин — "Ману і потоп світу", "Сунд і Упасунд", "Сакунтала", "Смерть Гідімба", а також вільні переробки кількох легенд. Деякі уривки з "М." переклав П. Г. Ріттер.

Видання: Рос. перек л.— Маха-бхарата.— Рамаяна. М., 1974; Три великих сказания древней Индии. М., 1978.

Літ.: Ильин Г. Ф. Старинное индийское сказание о героях древности "Ма-хабхарата". М., 1958.

Ю. В. Покальчук.