Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow право оп-прим arrow ПРЕЦЕДЕНТ ПРАВОВИЙ
   

ПРЕЦЕДЕНТ ПРАВОВИЙ

[від лат.— той, що передує] — спосіб зовн. вираження і закріплення індивідуального правила поведінки, яке встановлюється компет. органом д-ви для врегулювання конкр. життєвої ситуації і стає загальнообов'язковим у регулюванні аналогічних конкр. життєвих ситуацій. Потреба у П. п. виникає насамперед за наявності прогалин у праві. Така зовн. форма (джерело) об'єктив, юрид. права існувала ще у Давньому Римі у вигляді претор, едиктів.

Серед П. п. (судових і адміністративних) найпоширенішими є судові, притаманні англо-саксон. типу прав, системи. Сформований англ. суд. практикою в 11 ст., суд. прецедент як форма права пізніше був сприйнятий прав, системами багатьох держав світу (США, Канади, Австралії, Нової Зеландії та ін.). Доктрина прецеденту (stare decisis, лат. — дотримуйся попередніх рішень) — правило прецеденту, яке зобов'язує суддів додержуватися рішень, прийнятих їх попередниками, остаточно склалася у 19 ст. Зокрема, в англ. праві існують такі положення цієї доктрини: 1) рішення, постановлене палатою лордів, є обов'язковим для всіх судів; 2) рішення апеляц. суду обов'язкове для усіх нижчих судів і (крім рішень у крим. справах) для самого апеляц. суду; 3) рішення високого суду є обов'язковим для усіх нижчих судів. В амер. прав, системі Верх, суд США та апеляц. суди штатів не пов'язані своїми поперед, рішеннями. У кожному штаті обов'язковими є рішення федер. судів та верх, судів штатів. При цьому П. п. — це не все рішення у цілому, а лише та його частина, що має назву раціо decidendi (лат. ratio decidendi — вирішальний довід, аргумент), тобто необхідна основа, певний «раціональний смисл», принцип, на якому воно грунтується. Саме ця частина рішення, котра виділяється шляхом лог. аналізу, використовується для урегулювання ін. аналогічних конкр. життєвих ситуацій (хоча посилання робиться на прецедентне рішення у цілому).

Від П. п. як зовн. форми об'єктив, юрид. права слід відрізняти інтерпретаційно-прав. прецеденти, що є актами казуального офіц. тлумачення (роз'яснення) змісту юрид. норми і набувають загальнообов'язкового характеру при тлумаченні (з'ясуванні) цієї норми в усіх наст, випадках її застосування ін. органами. Як П. п., так і інтерпретаційно-прав. прецедент можуть застосовуватися не тільки в національному, а й у міжнар.-правовому регулюванні, про що свідчить, зокрема, практика Європейського суду з прав людини.

Літ.: Кросс Р. Прецедент в англ. праве. М., 1985; Богдановская И. Ю. Прецедентное право. М., 1993; Давид Р., Жоффре-Спинози К. Осн. прав, системы современности. М., 1996; Романов А. К. Прав, система Англии. М., 2000.

Л. А. Луць, П. М. Рабінович, Г. Г. Шмельова.

 

Схожі за змістом слова та фрази