Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow муз-мус arrow МУЗЕЇ
   

МУЗЕЇ

(грец. — святилище муз) — н.-д. і наук.-осв. заклади, які збирають, вивчають, зберігають і популяризують пам'ятки природничої історії, матеріальної і духовної культури — першоджерела знань про розвиток природи й людського суспільства. Осн. форма діяльністі М.— експозиція, виставка. М. бувають дослідницько-науково-освітні (більшість М.), дослідницькі (наук. лабораторії при н.-д. ін-тах) і навчальні. За профілем М. поділяють на істор., краєзнавчі, худож., меморіальні та ін. (див. Історичні музеї, Краєзнавчі музеї, Літературні музеї, Меморіальні музеї, Музей-заповідник, Музичні музеї, Художні музеї та ін.). Попередниками сучас. М. в СРСР можна вважати цінні колекції книг, худож. виробів тощо, які зберігалися в храмах Київської Русі — Десятинній церкві, Софійському соборі (обидва — в Києві) та ін. Першими М. в Росії були Оружейна палата в Москві (перетворена на установу музейного типу в 17 ст.) та створена 1714 Кунсткамера в Петербурзі (як М. відкрита 1719). Інтенсивно М. почали розвиватися в 2-й пол. 18 — на поч. 19 ст. Всього на Україні в доре-волюц. час було 36 різних М. За рад. часу в УРСР створено велику мережу цих установ. Провідне місце посідають Київський та Львівський філіали Центрального музею В. І. Леніна. Відомими є Історичний музей УРСР, Меморіальний комплекс "Український музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—45", Київський музей українського образотворчого мистецтва, Київський музей російського мистецтва, Київський музей західного та східного мистецтва, Київський музей Т. Г. Шевченка, Музей історичних коштовностей УРСР, Києво-Печерський істор.-культурний заповідник, Книги і книгодрукування музей УРСР, усі — у Києві, Музей історії Полтавської битви у Полтаві, Харківський художній музей, Дніпропетровський історичний музей імені академіка Д. І. Яворницького, Львівська картинна галерея, Херсонеський історико-археологіч. заповідник у Севастополі, Феодосійська картинна галерея імені І. К. Айвазовського, Коломийський музей народного мистецтва Гуцулыцини, М.-заповідник Асканія Нова (Херсон. обл.) та ін. (див. окремі статті). У 1980 в УРСР працювало бл. 180 державних, ЗІО народних музеїв та понад 5 тис.— на громадських засадах. М. сприяють комуністичному вихованню трудящих. Наук.-інформаційна та науково-дослідницька діяльність М. включає видання документальних публікацій, наук. каталогів, монографій, оглядів музейних колекцій тощо. 11-а Генеральна конференція Міжнар. ради музеїв прийняла рішення проводити щороку 18 травня, починаючи з 1978, Міжнар. день музеїв. Відомості про М. див. також у статтях про країни, про рад. союзні та автономні республіки, їх столиці, про області, райони та ін. адм. центри УРСР. Літ. див. до ст. Музеєзнавство.

С. М. Чайковський.

 

Схожі за змістом слова та фрази