Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow конс-корон arrow КОНСЕНСУС
   

КОНСЕНСУС

(лат. consensus — згода, єдність, одностайність) — 1) Взаємна згода, єдність, спільність позицій, що формуються та утверджуються у сусп-ві й д-ві, де різні сусп. групи з притаманними їм відмінностями у поглядах, нерідко протилежними інтересами, зумовленими соціальними, політ, нац., реліг. та ін. особливостями, погоджуються і об'єднуються навколо спільних для сусп-ва, д-ви проблем їхнього співіснування, спільної життєдіяльності й приходять до узгодженого та прийнятного для всіх сусп. груп рішення (конституція, закони) — напр., з питань конст. ладу країни, її держ. устрою та тер. організації, діяльності політ, партій, форм власності тощо. 2) Принцип, метод, процедура одностайного прийняття колект. рішень на основі подолання розбіжностей у результаті виявлення і визнання спільних інтересів та досягнення згоди щодо них. К. грунтується на врахуванні думок кожної із сторін, визначенні в їхніх позиціях того спільного, що об'єднує сторони. Результатом є вироблення загальноприйнятного рішення, яке коли й не підтримується всіма беззастережно, то й ніким не може бути відкинуте. Прийняття рішення К. потребує тривалої, ретельної, копіткої роботи, особливо стосовно з'ясування, вивчення і погодження позицій сторін. Принцип К. передбачає згоду сторін з усіх істотних позицій, одностайне прийняття рішень усіма учасниками наради, конференції тощо. К. є одним з осн. методів прийняття рішення або тексту договору на міжнар. конференціях, нарадах та в міжнар. організаціях на основі спільної згоди їх учасників. При .цьому форм. голосування не проводиться, коли формально проти такого рішення чи договору не виступає жоден з учасників форуму. Метод К. застосовується також як засіб забезпечення єдності позицій держав до проведення голосування з питань, що ними обговорюються. Голосування у цьому випадку відкладається на час процесу узгодження їхніх позицій. Принцип К. відіграє велику роль у досягненні важливих домовленостей між д-вами. Він забезпечує можливість пошуку найбільш прийнятного рішення для всіх держав, що беруть участь у переговорах. К. засвідчує досягнення заг. згоди, узгодженого рішення там, де інтереси держав зберігаються, не зачіпаючи при цьому питань, щодо яких існують розбіжності. К. вважається найконструктивнішим засобом досягнення згоди у складних питаннях міжнар. життя. Він передбачає прийняття всіма д-вами такого рішення, яке грунтується на добровільних компромісах, повазі до суверенітету кожної з них, рівності та взаємному визнанні інтересів сторін, виключенні диктату, тиску з будь-якого боку чи прийняття рішення мех. більшістю голосів.

Метод К. визнано і прийнято в ряді органів ООН. Він застосовується у роботі міжнар. конференцій, що проводяться в рамках ООН. Напр., у Резолюції 19-ї сесії ГА ООН від 30.XII 1964 про створення Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) ще до проведення голосування передбачався К. як засіб забезпечення «відповідної основи» для прийняття рекомендацій в органах ЮНКТАД. Голосування при цьому не відмінялося, а відкладалося на час узгодження. Метод К. застосовується багатьма міжнар. організаціями.

Термін «консенсус» вживається у заг. значенні, у політ, та юрид. л-рі. Поширеним є термін: договір консенсуальний (договір, для укладення якого достатньо згоди сторін). Консенсуальними є договори купівлі-продажу, багато угод щодо виконання робіт і надання послуг (договір підряду, договір комісії тощо).

Літ.: Elias О. A., Lim С. L. The Paradox of Consensualism in International Law. Hague, 1998.

О. О. Майданник.

 

Схожі за змістом слова та фрази