Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow М-мил arrow МАРШАЛ
   

МАРШАЛ

(франц. marechal, франк, marhskalk, первісно — конюх; офіцер, командувач армії; від давньонім. marah — кінь і scale — слуга) —

1) Придворний титул у Франкській д-ві. Вперше запроваджений в епоху раннього Середньовіччя для гол. наглядача королів, стаєнь.

2) З 13 ст.— одне з вищих військ, звань у Франції.

3) Вище військ, звання (чин) у збройних силах багатьох держав. У Великобританії запроваджено 1736 королем Георгом II. У 19 ст. звання М. було введене в Іспанії, Туреччині (мушир), Італії, Японії, у 20 ст. — в Польщі, Фінляндії, Німеччині (фельдмаршал), Румунії, Китаї (до 1965), КНДР, Монголії, Югославії, Болгарії, Бразилії та ін. країнах. У Росії до 1917 званню М. відповідав чин генерала-фельдмаршала. У більшості країн М. мав особливу відзнаку — маршальський жезл.

4) У СРСР існували військ, звання: М. Радянського Союзу, М. авіації, роду військ і спец, військ (відповідали військ, званню генерала армії) і головний М. авіації, роду військ і спец, військ (з 1943). Звання «Маршал Радянського Союзу» було введене пост. ЦВК і РНК від 22.ІХ 1935. Присвоювалось персонально Президією ВР СРСР за видатні заслуги у керівництві військами. Всього це звання було присвоєне 41 воєначальникові: до Великої Вітчизн. війни — 8, у роки війни — 9, у післявоєнний період — 24. Особа м, удостоєним звання М., вручалися Грамота Президії ВР СРСР та особливий знак — «Маршальська зірка».

5) В Польщі — звання деяких категорій держ. посадових осіб (М. Сейму, віце-М. Сейму).

В. Ф. Смолянюк.

 

Схожі за змістом слова та фрази