Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow ож-олен arrow ОКУЛЯР
   

ОКУЛЯР

(лат.—очний, від — око) — останній елемент складної оптичної системи (напр., зорової труби, мікроскопа), який служить для розглядання (як у лупу) проміжного зображення, утвореного об'єктивом або комбінацією об'єктива з іншим елементом системи, що стоїть за ним. Осн. характеристиками О. є фокусна віддаль, яка визначає збільшення оптичне, та кут поля зору. Видиме збільшення О. Г' — 250/f', де f' — задня фокусна віддаль у мм. О. може бути з додатною (додатний О.) або з від'ємною (від'ємний О.) фокусною віддаллю. В комбінації з об'єктивом від'ємний О. дає пряме зображення, додатний — обернене. Найпростішим від'ємним О. є розсіювальна лінза (окуляр Галілея). Через малі збільшення і поле зору та неможливість сумістити проміжне зображення з вимірювальною шкалою такий О. використовують рідко (гол. чин. у театральних біноклях). Широко застосовують дволінзові додатні окуляри Гюйгенса (мал., а) і Рамсдена (мал., б), які мають поле зору 35—45° і фокусну віддаль 15— 20 мм. Набули поширення також окуляр Кельнера (мал., в), симетричний О. (мал., г) та ортоскопічний О. (мал., д) з Полем зору 35—50° і фокусною віддаллю 10— 25 мм. У вимірювальних оптичних приладах застосовують також О. з з підсвіченою шкалою. О. з великим полем зору (70—100° і більше) є складними багатолінзовими системами, іноді з застосуванням асферичних лінз. Для одержання чіткого зображення (залежно від особливостей ока спостерігача) в багатьох оптичних системах передбачено можливість поздовжнього переміщення окуляра.

С. П. Парняков.