Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow поп-право об arrow ПОПЕРЕДНЄ УВ'ЯЗНЕННЯ
   

ПОПЕРЕДНЄ УВ'ЯЗНЕННЯ

- запобіжний захід, що може застосовуватися до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого (до набуття обвинувальним вироком законної сили) у справах про злочини, за які може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 3 роки, а у виняткових випадках — і до 3 років (зокрема, щодо осіб, які не мають певного місця проживання). Полягає у взятті зазначених осіб під варту і триманні їх під вартою у місцях П. у.: слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань і Служби безпеки України, тюрмах Держ. деп. України з питань виконання покарань в окремих випадках, що визначаються потребою у проведенні слідчих дій; в ізоляторах тимчасового тримання або на гауптвахті; у штрафному ізоляторі випр.-труд. колонії або в дисциплінар. ізоляторі виховно-труд. колонії, якщо підозрюваним чи обвинуваченим є особа, котра вчинила злочин під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі за поперед, злочин. П. у. застосовується за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений намагатимуться ухилитися від слідства і суду або від виконання вироку чи ін. процесуальних рішень, перешкоджатимуть встановленню істини у справі або продовжуватимуть злочинну діяльність. При вирішенні питання про застосування цього запобіж. заходу враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, а також її вік, стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують (ст. 148, 150 КПК України).

Тримання осіб, узятих під варту, відповідно до крим. судочинства здійснюється за принципами неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини 1948, ін. міжнар.-правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з умисними діями, що завдають фіз. чи моральних страждань або принижують люд. гідність (ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» 1993).

П. у. застосовується за мотивованою постановою судді чи ухвалою суду, відповідно до Конституції та КПК України. Згідно зі ст. 1652 КПК, якщо орган дізнання, слідчий вважають, що є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, вони вносять, за згодою прокурора, подання до суду. Таке ж подання має право внести прокурор, який при вирішенні цього питання зобов'язаний ознайомитися з усіма матеріалами, що дають підстави для взяття під варту, перевірити законність одержання доказів, їх достатність для обвинувачення.

Подання має бути розглянуте впродовж 72 годин від моменту затримання підозрюваного чи обвинуваченого.

Якщо в поданні ставиться питання про взяття під варту особи, котра перебуває на волі, суддя може своєю постановою дати дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого і доставку їх до суду під вартою. Затримання у цьому випадку не може продовжуватися понад 72 години, а в разі, коли особа перебуває за межами нас. п., в якому діє суд, — не більше 48 годин від моменту доставки затриманого в цей нас. пункт.

Після одержання подання суддя вивчає мат-ли крим. справи, представлені органом дізнання, слідчим, прокурором, допитує підозрюваного чи обвинуваченого, а в разі необхідності — бере пояснення в особи, у провадженні якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора, захисника, якщо він з'явився, і виносить постанову: 1) про відмову в обранні запобіж. заходу, коли для його обрання немає підстав; 2) про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіж. заходу у вигляді взяття під варту. Відмовивши в обранні запобіж. заходу у вигляді взяття під варту, суд може обрати підозрюваному, обвинуваченому запобіж. захід, не пов'язаний з триманням під вартою. На постанову судді прокурор, підозрюваний, обвинувачений, його захисник чи закон, представник протягом 3 діб від дня її винесення може подати апеляцію до апеляц. суду. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді. Зак-во України передбачає дод. гарантії від необгрунтованого застосування П. у. для окр. категорій посад, осіб. Так, для взяття під варту нар. депутата України, судді, Уповноваженого ВР України з прав людини необхідна згода В Р України (ст. 80, 126 Конституції, ст. 13 Закону «Про статус суддів» 1992, ст. 20 Закону «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» 1997, ст. 27 Закону України «Про статус народного депутата України» 2001). Практично неможливим є застосування П. у. до Президента України, який користується правом недоторканності на час виконання повноважень (ст. 105 Конституції). У разі вчинення ним держ. зради або ін. злочину він може бути усунений з посади Верх. Радою у порядку імпічменту за досить складною процедурою (ст. 111 Конституції). Лише після цього може вирішуватися питання про взяття його під варту.

До іноземців, які користуються правом дип. недоторканності, П. у. може застосовуватися лише за наявності згоди акредитуючої д-ви, яка запитується через МЗС України (Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961; Положення про дип. представництва та коне, установи іноз. держав в Україні, затв. Президентом України 10.УІ 1993). Закон не визначає конкр. строки П. у. підсудного під час розгляду справи в суді. Для засудженого цей час обмежений моментом набуття обвинувальним вироком законної сили (ст. 401 КПК). Водночас для прискорення досудового розслідування і забезпечення кожній людині права на розгляд її справи судом КП К обмежує час перебування підозрюваного і обвинуваченого в П. у. Так, при застосуванні П. у. до підозрюваного обвинувачення має бути пред'явлене йому не пізніше 10 діб від моменту застосування цього запобіж. заходу. Якщо в цей строк обвинувачення не буде пред'явлене, запобіж. захід скасовується. Згідно зі ст. 156 під час досуд. розслідування П. у. не повинно тривати більше 2 місяців. Строк П. у. обчислюється від моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, — від моменту затримання. У строк П. у. включається і час перебування особи на стаціонарному експертному дослідженні в психіатричній мед. установі будь-якого типу.

Як застосування П. у., так і продовження строку перебування обвинуваченого в П. у. можливі лише за рішенням судді. У тих випадках, коли у 2-місячний строк розслідування справи закінчити неможливо, а підстав для скасування чи зміни запобіж. заходу на більш м'який немає, він може бути продовжений: 1) до 4 місяців — за поданням, погодженим з прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів органами дізнання і досудового слідства, або самим цим прокурором, суддею того суду, який виніс постанову про застосування запобіж. заходу; 2) до 9 місяців — за поданням, погодженим із заступником Ген. прокурора України, прокурором АР Крим, області, міст Києва і Севастополя та прирівняними до них прокурорами, або самих цих прокурорів у справах про тяжкі й особливо тяжкі злочини, суддею апеляц. суду; 3) до 18 місяців — за поданням, погодженим з Ген. прокурором України, його заступником, або самого цього прокурора в особливо складних справах про особливо тяжкі злочини, суддею ВС України. При поверненні судом справи прокуророві на дод. розслідування строк тримання обвинуваченого під вартою обчислюється від моменту надходження справи прокурору і не може перевищувати 2 місяців. Дальше продовження зазначеного строку проводиться з урахуванням часу перебування обвинуваченого під вартою до направлення справи до суду у вказаних порядку і межах. Подання слідчого про продовження строку тримання під вартою, погоджене з прокурором, або подання прокурора вносяться до суду заздалегідь — відповідно за 5, 15, 20 днів до закінчення строку тримання під вартою. Одержавши подання, суддя вивчає матеріали крим. справи, при необхідності опитує обвинуваченого, особу, в провадженні якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора, захисника, якщо він з'явився, після чого, залежно від наявності підстав до того, виносить постанову про продовження строку тримання під вартою або відмовляє у його продовженні. На постанову судді до апеляц. суду прокурор, підозрюваний, обвинувачений, його захисник чи закон, представник протягом 3 діб від дня її винесення може подати апеляцію. Подання апеляції не зупиняє виконання постанови судді. Постанови судді апеляц. суду і ВС України оскарженню не підлягають, на них не може бути внесено подання прокурора (ст. 1653).

Скасування П. у. і заміна його ін. запобіжним заходом (заставою, підпискою про невиїзд тощо) також можливі лише за мотивованою постановою судді чи ухвалою суду (ст. 165). Питання про умови П. у., права та обов'язки осіб, які перебувають у місцях П. у., підстави для П. у. і звільнення з місць П. у. докладніше врегульовано в Законі України «Про попереднє ув'язнення» (1993). У разі закінчення строку П. у., якщо цей строк не продовжено у встановленому законом порядку, орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані негайно звільнити особу з-під варти.

Нач. місця П. у. зобов'язаний негайно звільнити з-під варти обвинуваченого, щодо якого постанова судді про продовження строку тримання під вартою не надійшла. Він направляє повідомлення особі чи органу, у провадженні яких перебуває справа, та відповід. прокурору, що здійснює нагляд за розслідуванням (ст. 156).

У разі закриття крим. справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або за недоведеністю участі особи у вчиненні злочину, а також у разі постановления виправдувального вироку орган дізнання, слідчий, прокурор та суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав та вжити необхідних заходів до відшкодування шкоди, завданої особі внаслідок незаконного П. у. (ст. 53і). Підстави та порядок відшкодування шкоди визначаються Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури І Суду» (1994).

В. П. Шибіко.

 

Схожі за змістом слова та фрази