Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow син-спад arrow СЛОВ'ЯНОСЕРБІЯ
   

СЛОВ'ЯНОСЕРБІЯ

- адм.-тер. і військ, одиниця, що існувала поряд з Новою Сербією на Пд. України. Утв. згідно з указом рос. Сенату від 31.III 1753 у зв'язку з переходом 1752 на рос. службу групи вихідців з Австро-Угорщини (переважно сербів). Під С. було відведено землі між річками Бахмут і Лугань (у межах теперішніх Дніпропетровської, Луганської і Донецької обл.).

Указом Сенату від 31.III 1754 право поселятися на цій території надано представникам усіх народів, які сповідували православ'я, крім українців. З переселенців було сформовано два гусар, полки, по 16 рот у кожному. Штаб полку Р. Прерадовича перебував у м. Бахмут, а полку І. Шевича — у поселенні Красний Яр. Адміністративно С. підпорядковувалася безпосередньо Військовій колегії у Петербурзі. Адм.-військ., госп., фін. та судовими справами С. відала Слов'яносербська комісія, розміщена у Бахмуті. Очолювали комісію генерал-майор І. І. Бібиков (до 1757) і дійсний статський радник А. М. Фліверк (1757—64). Згідно з «Планом про заселення Слов'яно-сербії» від 11.VI 1764 військ, поселення у С. було ліквідовано, а її територію включено до складу Катерининської провінції Новоросійської губернії.

Літ.: Посунько О. М. Історія Нової Сербії та Слов'яно-сербії. Запоріжжя, 1998.

Т. Л. Кузик.

 

Схожі за змістом слова та фрази