Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow орг-ощ arrow ОСОБА ЮРИДИЧНА
   

ОСОБА ЮРИДИЧНА

- об'єднання осіб та/або майна у відокремлене підприємство, установу або організацію. Має майнові та особисті немайн. права і несе відповідні обов'язки, може бути позивачем та відповідачем у суді. Прав, статус О. ю. визначається нормами ЦивК України, ін. актами зак-ва, а також її установчими док-тами. Як суб'єкт цив. права (цив. правовідносин) О. ю. наділяється цив. правоздатністю і дієздатністю (див. Дієздатність юридичної особи), що (на відміну від право- і дієздатності осіб фізичних) виникає у неї одночасно з моментом її держ. реєстрації.

Правоздатність О. ю. виникає у момент її утворення і припиняється у момент внесення відповідного запису до Єдиного держ. реєстру юрид. осіб.

Зміст цив. правоздатності О. ю. полягає у тому, що вона має такі самі цив. права та обов'язки, як і особа фізична, за винятком тих, які за своєю природою належать тільки людині. О. ю. може бути обмежена в правах лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Рішення про обмеження прав може бути оскаржене до суду. Окр. видами діяльності, перелік яких визначається виключно законом, О. ю. може займатися тільки після одержання спец, дозволу (ліцензії). О. ю. набуває цив. права та обов'язки через свої органи, які діють відповідно до закону та установчого док-та, а в окр. випадках — через своїх учасників. Залежно від мети діяльності О. ю. поділяються на комерційні (підприємницькі) і некомер-ційні (неприбуткові); залежно від порядку утворення — на О. ю. приватного права і О. ю. публічного права, а також на т. з. змішані; залежно від кількості засновників (учасників) і подільності (чи неподільності) майна на частки — на О. ю. унітарного типу і О. ю. корпоративного типу. О. ю. можуть утворюватися у формі підприємницьких та непідприєм. товариств або установ. Т-вом є об'єднання осіб (учасників), яке має корпорат. устрій та управляється його учасниками. Т-ва, що здійснюють підприєм. діяльність з метою одержання та наст, розподілу між учасниками прибутку (підприєм. т-ва), можуть бути організовані тільки як госп. т-ва (акц. т-во, т-во з обмеженою або дод. відповідальністю, повне т-во і командитне т-во) або виробничі кооперативи. Непідприєм. т-ва (споживчі кооперативи, об'єднання гр-н тощо) та установи поряд зі своєю осн. діяльністю можуть займатися будь-якими видами підприєм. діяльності, якщо інше не встановлено законом. Установою визнається об'єднання майна у відокремлену організацію, без членів, утворену однією або кількома особами (засновниками) для досягнення визначеної засновниками мети за рахунок цього майна. Така організація може задовольняти культурні, соціальні чи екон. потреби сусп-ва (суспільно корисна установа) чи потреби третіх осіб (приватно корисна установа). Чинним зак-вом України встановлені такі осн. способи утворення О. ю.: розпорядчий, нормативно-явочний, договірний, дозвільний, які на практиці можуть поєднуватися. Розпорядчий порядок полягає у тому, що власник майна або уповноважений ним орган приймають рішення (видають розпорядчий акт) про утворення О. ю. та затверджують її статут або положення про неї. У такому порядку, зокрема, утворюються держ. та комунальні підприємства, держ. установи та ін. Нормативно-явочний порядок полягає у тому, що умови утворення О. ю. прямо передбачаються у законі (або ін. нормат. акті) у вигляді заг. дозволу д-ви. Але для виникнення конкр. організації пот рібні ініціатива її організаторів та реєстрація (легалізація) у відповідному держ. органі. В такому порядку можуть утворюватися кооперативи, громад, орг-ції та ін. Договірний порядок передбачає утворення О. ю. шляхом укладання установчого договору між гр-нами та/або організаціями, що добровільно об'єднуються (об'єднують свою діяльність та/або майно для досягнення певних цілей). У такому випадку виникають госп. т-ва, договірні об'єднання підприємств (асоціації, корпорації) тощо. Договір, порядок нерідко поєднується з нормат.-явочним (напр., і госп. т-ва, і договірні об'єднання підприємств обов'язково підлягають держ. реєстрації). Дозвільний порядок означає, що необхід. умовою виникнення О. ю. є дозвіл (згода) відповідного держ. органу чи підприємства (госп. організації). У такому порядку, напр., відбувається утворення нового підприємства в результаті виділення зі складу діючого підприємства (організації) одного чи кількох структур, підрозділів, а також О. ю., що здійснюють діяльність, для заняття якою потрібно отримати ліцензію (банки, страхові організації, аудит-фірми та ін.). Для утворення О. ю. її учасники (засновники) розробляють установчі док-ти, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками, якщо законом не встановлений ін. порядок їх затвердження. Установчим док-том т-ва є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Т-во, утворене однією особою, діє на підставі статуту, затв. цією особою. Установа утворюється на основі індивід, або спільного установчого акта. О. ю. вважається утвореною в момент її держ. реєстрації у порядку, що визначається законом. Дані держ. реєстрації включаються до Єдиного держ. реєстру юрид. осіб, відкритого для заг. ознайомлення. Порушення встановленого законом порядку утворення О. ю. або невідповідність установчих док-тів законові є підставою для відмови їй у держ. реєстрації О. ю. Відмова у держ. реєстрації за ін. мотивами (недоцільність тощо) не допускається. Відмова у реєстрації, а також зволікання з її проведенням можуть бути оскаржені в суді. До Єдиного держ. реєстру юрид. осіб вносяться відомості про орг.-прав. форму О. ю., її найменування (фірмове найменування), місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, предмет діяльності т-ва чи мета установи, а також ін. відомості. Зміни в установчих док-тах набувають чинності для третіх осіб з моменту їх держ. реєстрації, а у випадках, установлених законом, — з моменту сповіщення органу, що здійснює держ. реєстрацію, про такі зміни. О. ю. та їх учасники не мають права посилатися на відсутність реєстрації таких змін у відносинах з третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін. Відповідно до чинного зак-ва О. ю. повинна мати своє найменування (повне і скорочене), яке містить вказівку на її орг.-прав, форму, зазначається в установчих док-тах і вноситься до Єдиного держ. реєстру юрид. осіб. Найменування установи має містити відомості про характер її діяльності. В разі зміни свого найменування О. ю., крім виконання ін. вимог, установлених законом, зобов'язана вмістити оголошення про це в органах друку, в яких публікуються дані про держ. реєстрацію О. ю., та сповістити про це всіх осіб, з якими вона перебуває у договір, відносинах. Використання найменування інших О. ю. забороняється. О. ю., що є підприєм. т-вом, повинна мати фірмове найменування (фірму), порядок реєстрації та використання якого визначається відповід. положеннями ЦивК, ін. законами та нормат.-правовими актами. Місцезнаходження О. ю. вказується в її установчих док-тах і визначається місцем держ. реєстрації. Права О. ю. на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та ін. особисті немайн. права, які можуть належати О. ю., визначаються та захищаються так само, як і аналогічні права фіз. осіб. Згідно з чинним зак-вом України О. ю. несе самостійну відповідальність за своїми зобов'язаннями всім належним їй майном. Учасник (засновник) О. ю. не відповідає за її зобов'язаннями, а вони не відповідають за зобов'язаннями учасника (засновника), крім випадків, передбачених законами та установчими документами. О. ю. несе відповідальність за зобов'язаннями учасників (засновників), що пов'язані з її утворенням, тільки в разі наст, схвалення їхніх дій відповід. органами О. ю. Якщо банкрутство О. ю. спричинене недобросовісними діями її учасників, то в разі недостатності майна на таких учасників може бути покладена дод. (субсидіарна) відповідальність за зобов'язаннями О. ю. Припинення діяльності О. ю. відбувається у результаті передачі всього її майна, прав та обов'язків ін. юрид. особам-правонаступникам (злиття, приєднання, поділу) або в разі її ліквідації (див. Ліквідація підприємства).

Літ.: Цив. право, ч. 1. К., 1997; Борисова В. Теорія сутності юрид. особи: історія і сучасність. «Вісник Академії прав, наук України», 2001, № 4; Становлення та розвиток цив. і труд, відносин у сучас. Україні. К., 2001; Саніахметова Н. О. Підприєм. право. К., 2001.

В. П. Нагребельний.

 

Схожі за змістом слова та фрази