Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow страш-сюр arrow СТРОКИ ДАВНОСТІ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ
   

СТРОКИ ДАВНОСТІ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ

- встановлені КК України строки, закінчення яких є підставою для звільнення особи, котра вчинила злочин, від відповідальності кримінальної або від відбування покарання.

С. д. в к. п. поділяються на два види: 1) строки давності, що є підставою для звільнення від крим. відповідальності, передбачені ст. 49 КК України; 2) строки давності, які є підставою для звільнення від відбування покарання (ст. 80 КК).

Відповідно до ст. 49 особа звільняється від крим. відповідальності, якщо від дня вчинення нею злочину і до набуття вироком закон, сили минули такі строки: 1) 2 роки — в разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) 3 роки у випадку вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; 3) 5 років — у разі вчинення злочину серед, тяжкості; 4) 10 років — у випадку вчинення тяжкого злочину; 5) 15 років — у разі вчинення особливо тяжкого злочину. Ступінь тяжкості злочину визначається відповідно до ст. 12 КК. Перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, котра вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. В таких випадках перебіг давності відновлюється від дня, коли винна особа з'явилася із зізнанням або її затримали. В цьому разі вона звільняється від крим. відповідальності, якщо від часу вчинення злочину минуло 15 років. Коли ж до закін. зазначених строків особа вчиняє новий злочин серед, тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин, перебіг давності переривається. Обчислення давності в цьому разі починається від дня вчинення нового злочину. Строки давності обчислюються окремо за кожен злочин.

Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначене і замінюється позбавленням волі на певний строк. Передбачена ст. 49 давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства (ст. 437—439 і ч. 1 ст. 442). Відповідно до ст. 80 особа звільняється від відбування покарання, якщо від дня набуття чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: 1) 2 роки — у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі; 2) 3 роки — у випадку засудження до покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості; 3) 5 років — у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі за злочин серед, тяжкості, а також — засудження до позбавлення волі на строк не більше 5 років за тяжкий злочин; 4) 10 років — у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років за тяжкий злочин, а також — засудження до позбавлення волі на строк не більше 10 років за особливо тяжкий злочин; 5) 15 років — у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 10 років за особливо тяжкий злочин.

Проте перебіг давності в даному випадку зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. Перебіг давності відновлюється від дня з'явлення засудженого для відбування покарання або від дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п. 1—3 ч. 1 ст. 80, подвоюються. Якщо ж до закін. строків, зазначених у ч. 1 та ч. З ст. 80, засуджений вчинить новий — серед, тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин, то перебіг давності переривається. Обчислення давності в цьому випадку починається від дня вчинення нового злочину. Строки давності щодо дод. покарань визначаються осн. покаранням, призначеним за вироком суду.

В усіх випадках звільнення від крим. відповідальності у зв'язку із закін. строків давності, передбачене ст. 49, а також звільнення від відбування покарання у зв'язку із закін. строків давності виконання обвинувального вироку здійснюється виключно судом (ст. 44, 74 КК).

Див. також СТРОКИ У ПРАВІ.

О. М. Костенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази