Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow пер-план arrow ПІДКАРПАТСЬКА РУСЬ
   

ПІДКАРПАТСЬКА РУСЬ

- офіційна назва центр.-сх. частини Закарпаття, яка в 1919—39 була авт. одиницею у складі Чехословаччини (з 1927 — Підкарпаторуський край, Підкарпатський край). Відповідно до рішень Сен-Жерменського мирного договору 1919 та Тріанонського мирного договору 1920 тер. Закарпатської України під назвою «Територія русинів на південь від Карпат» увійшла до Чехословац. Республіки і повинна була отримати авт. статус. Етн. укр. землі в Закарпатті було поділено на три частини: ?. Р., Пряшівщина (відійшла безпосередньо до Словаччини) та Мармороський Сігет (опинився у складі Румунії). Територія ?. Р. охоплювала Хустську, Берегівську і Ужгородську округи. Закони та адм. розпорядження чехословац. влади, починаючи з Ген. статуту для організації та адміністрації ?. Р. (лист. 1919), конституції Чехословацької Республіки (лют. 1920), офіційно стали використовувати назву «Підкарпатська Русь». У липні 1927 законом «Про організацію політичного управління» було запроваджено новий адм.-тер. поділ Чехословаччини на 4 краї: Чехія, Словаччина, Моравія-Силезія і Підкарпатська Русь.

?. Р. вважалася авт. територією. Викон. владу в краї здійснювала спочатку Директорія ?. Р. (1919—20), потім губернатор, який призначався празьким урядом, та дорадчий орган при ньому — губернська рада (1920—27), а згодом крайовий президент і крайове заступництво (1927—38). У лист. 1938 чехословац. уряд під тиском укр. нац.-державницьких сил був змушений піти на утворення тер.-нац. авт. краю із власним урядом і соймом. 30.XII 1938 авт. уряд видав розпорядження, за яким до остаточного визначення соймом адм. назви краю увів також назву Карпатська Україна. Вона і стала назвою проголошеної невдовзі (15.III 1939) на тер. краю незалежної укр. д-ви.

Літ.: Болдижар М., Мосні П. Держ.-прав, статус Закарпаття (Підкарп. Русі) в складі Чехословаччини. Ужгород, 2002.

В. А. Чехович.

 

Схожі за змістом слова та фрази