Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow комер-коно arrow КОНВЕНЦІЯ ПРО ДОГОВОРИ МІЖНАРОДНОЇ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ТОВАРІВ 1980
   

КОНВЕНЦІЯ ПРО ДОГОВОРИ МІЖНАРОДНОЇ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ТОВАРІВ 1980

— міжнар.-правовий документ, розроблений Комісією ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ). Прийнята 11.IV 1980 державами — учасницями Конференції ООН з договорів міжнар. купівлі-продажу товарів (10.ІІІ - 11.IV 1980, м. Відень, Австрія). Набула чинності 1.І 1988. Станом на 2000 Конвенцію ратифікувало 57 держав, у т. ч. Україна (23.VІІІ 1989). Складається з преамбули і 1 01 статті, об'єднаних у 4 частини («Сфера застосування і загальні положення», «Укладення договору», «Купівля-продаж товарів», «Заключні положення»).

Конвенція регулює низку питань у галузі комерц. обороту, зокрема: порядок укладання договорів між відсутніми сторонами; форму договорів; осн. зміст прав і обов'язків продавця та покупця; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договорів. Конвенція є спробою поєднати підходи континентальної та англо-саксонської правових систем. Застосовується до. договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, чиї комерц. підприємства знаходяться у різних д-вах, якщо ці д-ви є учасницями Конвенції або якщо відповідно до норм міжнар. приватного права використовується право держави-учасниці. Більшість положень Конвенції має диспозитивний характер. Однак якщо в контракті не зазначено, що його сторони погодились на застосування до їхнього контракту будь-яких ін. положень або щодо конкр. питання домовилися про інше, тоді до міжнар. договорів купівлі-продажу товарів застосовуються положення Конвенції.

За Конвенцією, контракт вважається укладеним у момент, коли акцепт оферти набуває сили (ст. 23). Акцепт оферти своєю чергою набуває сили в момент отримання акцепту оферентом (ст. 18). Оферта має відповідати таким критеріям: 1) адресується конкретній особі чи конкр. колу осіб; 2) містить осн. умови контракту (предмет і кількість товару, його ціна); 3) відбиває намір оферента зв'язати себе зобов'язальними правовідносинами у разі акцепту оферти. Акцептом вважається заява або ін. дії оферента, які виражають його згоду з офертою (ст. 18). Акцепт повинен мати безумовний характер і не містити положень, які суттєво змінюють умови оферти.

Частина III Конвенції, яка має самост. характер, регламентує права та обов'язки продавця і покупця стосовно перевезення і передачі товару, документації, що супроводжує товар, а також стосовно переходу ризику випадкової загибелі та пошкодження товару з продавця на покупця. За Конвенцією, продавець зобов'язаний поставити товар у певне місце відповідно до угоди, зафіксованої у контракті. Товар повинен бути вільним від будь-яких заснованих на пром. або ін. інтелектуальній власності прав і претензій третіх осіб (ст. 42). Втрата або пошкодження товару після того, як ризик випадкової загибелі чи пошкодження товару перейшов до покупця, не звільняє його від обов'язку сплатити ціну товару, крім випадків, якщо втрата чи пошкодження не були спричинені діями продавця (ст. 66). Конвенцією передбачено відповідальність контрагентів за невиконання чи неналежне виконання контракту, а також конкр. засоби правового захисту у разі порушення контракту.

Згідно з п. 2 ст. 7 Конвенції, питання, які в ній не врегульовані, регулюються відповідно до принципів, на яких вона грунтується, а коли вони не передбачені, — за нормами міжнар. приватного права.

Україна ратифікувала Конвенцію із застереженням. Згідно з ним, будь-яке положення Конвенції, яке допускає, щоб контракт, його зміна чи припинення за згодою сторін, або оферта, акцепт чи ін. виявлення наміру здійснювались не в письм. формі, не буде застосовуватись, якщо хоча б одна із сторін контракту має своє комерц. підприємство в Україні.

Літ.: Венская конвенция о договорах междунар. купли-продажи товаров: комментарий. М., 1994.

О. О. Мережко.

 

Схожі за змістом слова та фрази