Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow право оп-прим arrow ПРЕДСТАВНИК У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
   

ПРЕДСТАВНИК У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

— особа, уповноважена за законом або за дорученням сторони цивільного процесу представляти у цив. справі її законні інтереси. В Україні представництво у цив. процесі врегульовано ст. 110—112 ЦПК. Правовідносини, що складаються між представником і довірителем, представником і судом, у цив. процесі мають різний галузевий характер. Між П. у ц. п. і довірителем вони є матеріально-правовими, грунтуються на договорі доручення, труд, договорі чи контракті, адм. акті, факті родин, зв'язків і регулюються нормами цив., труд., сімейного права. Процес.-прав. відносини складаються у зв'язку з визначенням і оформленням повноважень П. у ц. п. Правовідносини між П. у ц. п. і судом регулюються нормами цив. процес, права і є процес.-правовими. П. у ц. п. можуть бути: члени органів управління, працівники підприємств, установ, організацій, їх об'єднань, ін. громад, орг-цій — у справах підприємств, установ, організацій; уповноважені профес. спілок — у справах робітників, службовців, а також осіб, захист прав та інтересів яких здійснюється профес. спілками; уповноважені організ ацій, яким за статутом чи положенням надано право представляти інтереси членів цих організацій, — у справах членів цих організацій; адвокати — у справах гр-н, осіб без громадянства та юрид. осіб; один із співучасників за дорученням ін. співучасників; батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники; ін. особи, допущені судом, який розглядає справу, до представництва у цій справі. Не можуть бути П. у ц. п. недієздатні та обмежені в дієздатності гр-ни. Забороняється також суддям, слідчим, прокурорам виконувати обов'язки представника окр. гр-н, крім випадків, коли вони діють як законні представники осіб, котрі перебувають під їх опікою або піклуванням, чи представники відповід. суду або прокуратури, що є стороною у справі. Представництво в цив. процесі можливе в будь-якій справі, що розглядається судом у порядку цив. судочинства, на всіх стадіях його розвитку, починаючи з порушення справи і закінчуючи зверненням рішення до виконання. Представництво класифікується: а) за підставами виникнення — на законне і договірне; б) за способом виникнення — добровільне і необхідне (факультативне й обов'язкове); в) за ознаками осіб, які здійснюють представництво, — представництво адвокатів, юрисконсультів, уповноважених профес. спілок, ін. громад, організацій; батьків, опікунів, піклувальників, співучасників; гр-н, які допущені судом; г) за ознаками осіб, інтереси яких представляють, — представництво сторін, третіх осіб, заявників та заінтересованих осіб, органів держ. влади, місц. самоврядування, профес. спілок, ін. організацій, які захищають права ін. осіб. Здійснення функцій П. у ц. п. особою, яка бере участь у справі, можливе за наявності в неї відповід. повноважень. Повноваження членів колег, органів кооп. і громад, орг-цій стверджуються випискою з протоколу засідання органу управління, що уповноважив вести справу в суді; працівників ін. юрид. осіб — довіреністю від їх імені; уповноважених профес. спілок — довіреністю профсп. органу; адвокатів — ордером юрид. консультації; ін. осіб — довіреністю чи усною заявою довірителя із занесенням її до протоколу суд. засідання. Зазначені док-ти повинні бути посвідчені нотаріально, на підприємстві, в сільс. раді та ін. Повноваження на ведення справи в цив. процесі дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процес, дій, крім передачі справи до третейського суду, повної чи часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни його предмета, укладення мирової угоди та ін. Право на вчинення таких дій має бути обумовлене у виданій йому довіреності.

М. И. Штефан.

 

Схожі за змістом слова та фрази