Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow М-мил arrow МАЙОРАТ
   

МАЙОРАТ

(пізньолат. majoratus, від лат. major — старший, більший) — порядок спадкування майна старшим у сім'ї або роду. Характерний для правовідносин епохи феодалізму. Існували три види М.: а) сеньйорат, коли нерухомість переходить до старшого в роду; б) власне М., коли спадкоємцем стає старший із синів; в) право первородства (примогенітура), коли нащадком вважається первонароджений син, а зі смертю його до відкриття спадку — старший онук, а не наступний за старшинством син. Найб. поширення набув другий вид М. Як типовий інститут феод, права М. був спричинений прагненням перешкодити дробленню феод, маєтностей та занепаду феод, родин. В Україні звичай М. застосовувався переважно при спадкуванні земель феод, аристократії (магнатів) литовського, польс., згодом рос. та австр. походження. Подібне до М. спадкування було відоме рос. феод, праву, яке діяло на значній тер. України впродовж 18 ст. Воно поширювалося на т. з. родові або заповітні маєтки, які переходили у спадок до ін. осіб за старшинством. Згідно з указом рос. царя Петра І (1714) про перехід у спадок нерухом. майна в одні руки (указ про єдиноспадкування) феодалам-землевласникам надавалося право вибору спадкоємця з-поміж синів волею заповідача. М. застосовувався і за відсутності заповіту. В Європі М. був ліквідований або суттєво обмежений бурж. зак-вом, але пережитки його ще довго зберігалися у Німеччині, Пн. Італії, Франції, Австро-Угорщині, Польщі, Прибалтиці, Росії. У 2-й пол. 19 ст. після скасування кріпаччини на землях України уряди Рос. та Австр. імперій робили спроби поширення інституту М. на деякі сел. землі для боротьби з роздробленням сел. дворів. Нині М. зберігається лише в деяких землеволодіннях АНГЛІЇ.

Л. О. Зайцев.

 

Схожі за змістом слова та фрази