Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow комер-коно arrow КОНДОРСЕ
   

КОНДОРСЕ

Каріта де Кондорсе Марі Жан Антуан Нікола (17.IX 1743, м. Рібмон, тепер деп. Ена — 29.III 1794, м. Бурж-Егаліте, тепер м. Бур-ла-Рен, деп. От-де-Сен; 1989 перепохов. у Пантеоні, Париж) — франц. філософ-просвітитель, енциклопедист, математик і соціолог, діяч Вел. франц. революції, чл. Франц. академії з 1782, іноз. почесний чл. Петерб. АН (1776-92), ін. зарубіж. академій, маркіз. Навч. 1754—57 в єзуїт, колежі (м. Реймс), 1758-60 -у Колежі Наварри (Париж). Як математик опублікував дослідження «Нарис інтегрального числення» (1765), «Про проблему трьох речовин» (1767) та ін., за що 1769 був обраний до Академії наук (Париж). З 1773 працював у ній асистентом секретаря, з 1776 — неодмінним секретарем. У 1775—77, 1784—90 був інспектором монет, двору. У 1776—77 співробітничав з Ж. Д'Аламбером у матем. частині «Додатка» до «Енциклопедії», з 1781 брав участь у підготовці «Методичної енциклопедії». Від 18.IX 1789 К. — член муніципалітету Парижа, з 8.IV 1791 — адміністратор держ. скарбниці, 26.IX 1791 обраний до Законод. зборів (з 7.ІІ 1792 - їх голова), а 10.ІХ 1792 - до Нац. конвенту (з 21.IX — його віце-президент). 15.ІІ 1793 виступив перед Конвентом з проектом конституції, найдемократичнішої для свого часу і найбільшої обсягом з усіх франц. конституцій (370 статей). Крім прав людини, зафіксованих у Декларації прав людини і гр-нина 1789, проект включав положення про рівність, право на освіту та соціальну допомогу. У ньому декларувалися: надання виб. права всім гр-нам від 21-річного віку та іноземцям, що проживали понад рік у Франції; прогрес, податок, свобода комерції та індустрії. За проектом конституції К. усі органи влади повинні обиратися: керівництво муніципалітетів, судді, міністри. Смертна кара передбачалася лише за злочини проти д-ви. Проект К. був відхилений якобінцями, а 8.VІІ 1793 Конвент прийняв декрет про арешт К. Будучи заочно засудженим до смертної кари і переховуючись, він написав свій гол. твір — «Ескіз історичної картини прогресу людського розуму» (1794). 27.III 1794 був арештований, помер у в'язниці.

КОНДОРСЕ Жан - leksika.com.ua

К. — останній з франц. енциклопедистів. Високоосвічений гуманіст, який захищав респ. ідеї і права людини, він обстоював думку, що не можна відділити розум від правосуддя, роз'єднати науку і політику. У праці «Спроба використання аналізу імовірностей прийнятих рішень до більшості голосів» (1785) К. вперше запропонував використання методів обчислення до юрид., політ, і соціальних питань. Виступав проти рабства, насилля, за права людини (праці «Про вплив американської революції на Європу», 1786; «Думки про деспотизм», 1788; «Декларація прав», 1789, та ін.), за найширший доступ до освіти («Звіт і проект декрету про загальну організацію народної освіти», 1792; його осн. положення — універсальність, рівність, безплатність освіти, нейтралітет, світськість та об'єктивність школи). Першим підняв голос на захист абс. рівності жінок з чоловіками, за надання їм виб. права («Листи буржуа з Нью-Гейвена до громадянина Вірджинії», 1787; «Про допущення жінок до виборчого права», 1790). К. писав про необхідність створення респ. конституції («Життя пана Тюрго», 1786; «Роздуми про революцію 1688 та 10 серпня 1792», 1792; «Про необхідність запровадити у Франції нову конституцію», 1793, та ін.). В «Ескізі історичної картини прогресу людського розуму» К. намагався з'ясувати закономірності, осн. етапи історії, її рушійні сили. Виступив речником ідеї істор. прогресу, поступальний рух історії пояснював безмежними можливостями розвитку люд. розуму, як її деміурга. Поділяв цей розвиток на етапи, десятий з яких («картина наших надій») є своєрідним політ, заповітом віку Просвітительства: «Наших надій на прийдешній стан людства — три: знищення нерівності між націями; прогрес рівност і в самому народі; нарешті, дійсне удосконалення людини». К. був прихильником теорії природ, права, використовував її для заперечення правомірності феод, устрою, утвердження справедливого правопорядку. Висловлювався за реформу кримінальної юстиції — скасування смертної кари, тортур, публічність процесу і захист обвинуваченого. Засуджував колоніальну експансію європ. держав, війну вважав «найбільшим лихом і злочином».

Літ.: Badinter Е., Badintcr R. Condorcet (1743-1794). Paris, 1989.

M. П. Зяблюк, С. В. Глухова.

 

Схожі за змістом слова та фрази