Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow мел-мерл arrow МЕЛОДІЯ
   

МЕЛОДІЯ

(грец. — спів, пісня, наспів, мелодія) — один з основних елементів музики; одноголосно виражена муз. думка, що являє собою послідовність звуків різної висоти, упорядкованих згідно з певно визначеними тональними, метро ритмічними і формальними принципами. В муз. творі М. може існувати самостійно (одноголоса М., монодія), разом з ін. компонентами фактури становити акордово-гармонічну основу твору (гомофонія), сполучатись а іншою або кількома ін. мелодичними лініями (поліфонія). В одноголоссі М. охоплює все муз. ціле, в багатоголоса становить один, хоч і найважливіший елемент муз. тканини. Як у поліфонічній, так і в гомофонній музиці М.— основна музична думка, що виділяється серед інших компонентів і відіграє роль провідної теми.

Літ.: Колесса Ф. Наверстоване і характеристичні признаки українських народних мелодій. "Записки Наукового і товариства імені Шевченка", 1918, 126—127. Асафьев Б. В. Реченая интонация. M.— Л., 1965: Мазель Л. А. О мелодии. M., 1952: Папуш M. П К анализу понятия мелодии. В кн." Музыкальное искусство в наука, в. 2. М. 1973

Л. 3. Мазепа.