Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дер-дех arrow ДЕРЖАВНО-МОНОПОЛІСТИЧНИЙ КАПІТАЛІЗМ
   

ДЕРЖАВНО-МОНОПОЛІСТИЧНИЙ КАПІТАЛІЗМ

- комплекс властивих імперіалізмові внутрішньо- і міждержавних економічних, соціальних і політичних відносин, що характеризуються з'єднанням сили монополій з силою держави в єдиний механізм, який забезпечує інтереси монополістичного капіталу. Наук. аналіз Д.-м. к. дав В. І. Ленін, йому ж належить і сам термін "державно-монополістичний капіталізм". Ленінська теорія імперіалізму, його останнього ступеня- Д.-м. к. набула дальшого розвитку в документах КПРС, братніх партій, світового комуністичного руху. Вона відіграє важливу роль у розробці комуністичними партіями стратегії і тактики класової боротьби. Д.-м. к. включає безпосереднє втручання бурж. д-ви в процес капіталістичного відтворення, одер-жавлення ряду галузей г-ва, різні засоби й форми прямого й непрямого держ.-монополістичного регулювання економіки. Він спрямований на збагачення монополій, придушення робітн. і демократичного рухів та нац.-визвольної боротьби, розвиток мілітаризму й розв'язування агресивних воєн, мобілізацію і використання екон., во-єнно-політ. та ідеологічних ресурсів імперіалізму проти соціалістич. системи, на захист капіталістичного ладу від наростаючого світового революц. процесу. Об'єктивною основою виникнення й розвитку Д.-м. к. є процес усуспільнення виробн., прискорюваний науково-технічною революцією, поглиблення й загострення осн. суперечності капіталізму - суперечності між сусп. характером виробн. і приватнокапіталістичною формою привласнення. На розвиток Д.-м. к. мають вплив політ. фактори, породжені загальною кризою капіталізму, мілітаризація і війни, змагання з світовою системою соціалізму тощо. Розвиток Д.-м. к. не є поступальним і рівномірним, його форми в різних країнах при наявності заг. тенденцій і закономірностей не ідентичні. Елементи Д.-м. к. зародилися на рубежі 19- 20 ст., в ході концентрації виробництва та капіталу і зростаючого на цій основі панування монополій. У своєму розвитку він пройшов ряд етапів. Перший - від початку 1-ї світової війни (1914-18) до 30-х рр. 20 ст.; другий - від початку світової екон. кризи 1929 -33 до кінця 2-ї світової війни (1939-45); третій - після 2-ї світової війни до середини 50-х рр. і сучас. етап - з 2-ї пол. 50-х рр. Розвиток Д.-м. к. не змінює природи імперіалізму, але вносить нові елементи в механізм функціонування капіталістичної економіки. Спочатку держ. регулювання г-ва здійснювалося лише в рамках забезпечення воєнно-екон. потенціалу країни; пізніше стала розроблятися антикризова політика, почалися спроби стримування ринкової стихії; потім центр ваги було перенесено на політику економічного зростання, на прогнозування та довгочасне програмування економіки. Сила д-ви, об'єднана з силою монополій, усе ширше й безпосередніше бере участь в експлуатації робітн. класу, широких нар. мас.

Осн. формами втручання бурж. д-ви в економіку є одержавлення, перш за все встановлення держ. власності шляхом бурж. націоналізації приватнокапіталістичних підприємств і будівництва нових за рахунок держ. капіталовкладень, та регулювання економіки за допомогою держ. бюджету, кредитно-грош. політики тощо. На сучас. етапі частка держ. власності, напр., в економіці Японії становить 35%, Франції - бл. 40%. Зростає роль д-ви у створенні гарантованого ринку для монополій, у нагромадженні капіталу. В розвинутих капіталістичних країнах д-ва купує до 1/4 кінцевого суспільного продукту, фінансує від 1/4 до 1/2 усіх капіталовкладень, від 1/3 до 2/3 всіх затрат на н.-д. та дослідно-конструкторські роботи. Через держ. фінанси перерозподіляється значна частина національного доходу. В 1975 частка всіх держ. витрат в нац. доході становила: у США - 35% , Великобританії - 37,4, Франції - 36,8, ФРН - 36,9, Японії - 20,7, Італії - 35,5%. Важливими підоймами регулювання діяльності приватних компаній є податкова та кредитна (у т. ч. дефіцитного фінансування) політика, система прискореної амортизації. Інтернаціоналізація госп. життя капіталістичних країн, суперечність між зростанням усуспільнення виробн. у світовому масштабі та вузькими рамками нац. д-в, боротьба проти світового соціалізму і нац.-визвольного руху викликали розвиток міжнар. форм Д.-м. к., намагання узгоджувати політику капіталістичних д-в у рамках міждерж. угод, орг-цій і союзів (Генеральна угода про тарифи і торгівлю, Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції і розвитку та ін.). Вищим ступенем розвитку Д.-м. к. на міжнар. арені є імперіалістич. інтеграція економічна. Розвиток Д.-м. к., прискорюючи усуспільнення виробн., поглиблює осн. суперечність капіталізму. Він не спроможний стримати стихійні сили капіталістичного ринку, подолати суперечність між трансконтинентальними й багатонац. корпораціями та нац. г-вом, анархію виробництва, економічні кризи, безробіття, інфляцію, забезпечити планомірне управління процесом виробн. в інтересах усього суспільства. Породжуючи реакцію в усіх сферах життя, Д.-м. к. призводить до загострення всіх суперечностей капіталізму; спричинює наростання класової боротьби трудящих, спрямованої не лише проти окремих монополій, а й проти д-ви як органу монополістичної буржуазії, на перехід держ. влади до рук робітничого класу і його союзників. Д.-м. к. всупереч бурж., реформістським і ревізіоністським концепціям (див. "Індустріальне суспільство", "Постіндустріальне суспільство", "Загального добробуту держава" та ін.) не трансформується в соціалізм. Він створює лише матеріальні передумови соціалізму, доводячи усуспільнення виробн. до максимуму, можливого за капіталізму. Д.-м. к. "є той щабель історичної драбини, між яким (щаблем) і щаблем, що називається соціалізмом, ніяких проміжних щаблів нема" (Ленін В. І. Повне зібр. тв., т. 34, с. 182). Істор. розвиток людства дедалі переконливіше доводить неминучість соціалістичної революції і через неї перетворення Д.-м. к. на соціалізм.

Літ.: Политическая экономия современного монополитического капитализма, т. 1 - 2. М., 1975; Государственно-монополистический капитализм. Общие черты и особенности. М., 1975; Ленинская теория империализма и современность. М., 1977; Шубин В. А. Политическая система государственно-монополистического капитализма и её кризис. Л., 1978; Мочерный С. В. Современный государственно-монополистический капитализм. К., 1978.

В. М. Мазур.

 

Схожі за змістом слова та фрази