Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow солот-сох arrow СОФІЙСЬКИЙ МУЗЕЙ
   

СОФІЙСЬКИЙ МУЗЕЙ

— держ. архітектурно-історичний заповідник. Створений 1934 у Києві. До складу "С. м." увійшли ансамблі будов на тер. кол. Софійського монастиря з Софійським собором (11 ст.). За князювання Ярослава Мудрого на тер. сучас. "С. м." існував митрополичий двір, який в цей період було обнесено муром та забудовано різними дерев'яними і мурованими спорудами. При Софійському монастирі була малярська майстерня і б-ка (див. Бібліотека Софійського собору). Тут було створено "Слово про закон і благодать" першим на Русі митрополитом Іларіоном. Під час навали орд Батия всі споруди на тер. монастиря, крім Софійського собору, загинули. Відбудова двору і храму почалася лише 1632 з ініціативи Петра Могили. Відновилася діяльність б-ки та малярської майстерні, навколо якої групувалися талановиті митці (з 1762 керівник майстерні — художник Самуїл). Після пожежі 1697 на тер. Софійського монастиря розгорнулося муроване буд-во з рисами архітектури укр. барокко. Тер. "С. м." обнесено кам. муром, в якому у 18 ст. було три в'їзди: під дзвіницею, під пд. в'їзною баштою і через зх. ворота (т. з. Брама Заборовського). Дзвіницю споруджено 1699—1706. Спочатку вона була триярусною. В 1744—48 її відбудовано під керівництвом архітектора Й. Шеделя. Нал ліп ним декором фасадів працювали укр. майстри з Жовкви (тепер м. Нестеров) І. та С. Стобенські. Нова дзвіниця була теж триярусною, її вінчав барокковий купол з високим позолоченим шпилем. У 1812 було відбудовано купол (згорів 1807) в нових архітектурних формах. У 1851—52 за проектом арх. П. Спарро надбудовано четвертий ярус з куполом грушоподібної форми. Висота дзвіниці 76 м. У 18 ст. на території монастиря було зведено: митрополичий будинок (1722— 30, 1731—48, ймовірно, за проектом Й. Шеделя; 1748—58, арх. С. Антонов), бурсу (1763—67, арх. М. Юрасов), Братський корпус (50-і pp.), трапезну ("Софія тепла", 1722—30; добудовано в 60-х pp., арх. 1. Григорович-Барський; перебудовано 1822, арх. А. Меленський; розширено й перебудовано 1872, арх. П. Юргенс), Будинок консисторії (1722—30, 1770—83). На тер. заповідника перед гол. входом встановлено пам'ятну стелу б-ці Софійського собору (1969, скульптор І. Кавалерідзе). В соборі експонуються мозаїки і фрески 12 ст. з Михайлівського Золотоверхого собору та різьблений шиферний рельєф. Значна кількість експонатів розповідає про архітектуру Київської Русі та про історію Софійського собору. Збереглися зразки виробів старод. нар. ремесла. Філіалами заповідника"С. м." є Кирилівська церква та Андріївська церква, Золоті ворота, Судацька фортеця, Черніг. архіт.-істор. заповідник. Іл. див. на окремому аркуші, с. 208—209.

Г. Н. Логвин.

 

Схожі за змістом слова та фрази