Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow льв-лю arrow ЛЬВІВ
   

ЛЬВІВ

— місто, обласний центр УРСР. Розташований у мальовничій місцевості на р. Полтві (прит. Бугу). 676 тис. ж. (1980). Поділяється на 5 міськ. районів. Л. виник у 13 ст. В 2-й пол. 40 — на поч. 50-х рр. 13 ст. галицько-волинський князь Данило Галицький збудував замок на Княжій горі (тепер г. Високий Замок), названий ім'ям його сина Льва Даниловича. Вперше Л. згадується в давньорус. літописах, за уточненими даними, під 1256. У 1340 у Л. вдерлося військо польс. короля Казимира III. Проте повстале населення на чолі з боярином Д. Дедьком вигнало загарбників. У 1349 Л. захопили польс. феодали. В 1356 Л. надано магдебурзьке право. В 1370— 87 Л.— під владою феод. Угорщини. Починаючи з 14 ст. у Л. існували вірменські колонії. У 80-х рр. 16 ст. виникло Львівське братство. Трудящі Л. брали активну участь у визвольній війні українського народу 1648—54. Після 1-го поділу Польщі (1772) Л. загарбала Австрія (з 1867 — Австро-Угорщина). В березні 1848 в місті відбулися великі демонстрації, в листопаді — Львівське збройне повстання 1848. В 70-х рр. 19 ст. у Л. почав розгортатися робітн. рух. У 1890 робітники Л. вперше на Україні святкували 1-е Травня (див. Львівська маївка 1890). На початку 20 ст. з новою силою розгорнувся робітничий рух (дин. Львівський загальний страйк будівельників 1902). В 1901—03 Л. був одним з пунктів, через який нелегально переправляли в Росію ленінську газ. "Іскра". В 1902 у Л. вперше укр. мовою видано "Маніфест Комуністичної партії". Робітники Л. вітали революцію 1905—07 в Росії. Восени 1905 відбувся заг. Політ. страйк. У січні 1918 під впливом Великої Жовтн. соціалістич. революції відбувся Львівський політичний страйк 1918, який був складовою частиною заг. політ. страйку пролетаріату Австро-Угорщини. Восени 1918 владу в Галичині захопила укр. буржуазія, яка проголосила маріонеткову " Західноукраїнську народну республіку". 21.XI 1918 Л. загарбала бурж.-поміщицька Польща. В 1935 був організований Львівський комітет боротьби проти фашистського терору. Трудящі Д. під керівництвом КПЗУ боролися проти окупантів та їхніх прислужників — укр. бурж. націоналістів (див. Львівський страйк будівельників 1936, Львівський виступ робітників 1936). У Л. відбувся антифашистський конгрес діячів культури 1936. В 1939 Л. у складі Зх. України возз'єднано з УРСР. Під час Великої Вітчизн. війни в період нім.-фашист. окупації Л. (30.VІ 1941—27.VІІ 1944) загарбники зруйнували ряд важливих пром. і культур. закладів, разом з укр. бурж. націоналістами знищили в Янівському концтаборі понад 200 тис. мирних жителів різних національностей. Активний опір окупантам чинили, зокрема, антифашист. орг-ція "Народна гвардія" та ряд підпільних груп. Л. був визволений внаслідок Львівсько-Сандомирської операції 1944. Місто нагороджено орденом Леніна (1971). До возз'єднання зх. земель з УРСР пром-сть Л. була представлена гол. чин. дрібними кустарними і напівкустарними підприємствами. За роки Рад. влади Л. перетворився на значний індустр. центр країни, пром. комплекс якого становить маш.-буд., хім. і нафтохім., легка й харч. пром-сть та буд. індустрія. У місті виникли (1961) перші в країні виробничі об'єднайня — фірми. Провідна галузь промисловості —маш.-буд., у т. ч. виробн. автомобілів (Львівський автобусний завод імені 50-річчя СРСР), підйомно-трансп. устаткування (львівське виробниче об'єднання "Автонавантажувач", львівське виробниче об'єднання "Конвейєр" імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, локомоп иворем. з-д), радіоелектронної апаратури (львівське виробниче об'єднання "Кінескоп", львівське виробниче об'єднання "Електрон", Львівське виробничо-тех. об'єднання імені В. І. Леніна), приладів (з-д "Львівприлад", львівське виробниче об'єднання "Мікроприлад" імені 60-річчя Радянської України, наук.-тех. об'єднання "Термоприлад", з-д "Біо-фізприлад"), верстатів та інструментів (Львівський завод фрезерних верстатів, львівське виробниче об'єднання "Алмазінструмент", інструм. виробниче об'єднання), електротех. виробів (виробниче об'єднання "Іскра", ізоляторний з-д). Працюють також львівське виробниче об'єднання "Львівхімсільгоспмаш" та льві в. виробниче об'єднання "Прикарпатпромарматура". Розвинуті хім. і нафто-хім. (нафтопереробний та лакофарбовий з-ди), мед. (львівське науково - виробниче об'єднання "Рема", хім.-фарм. з-д) і легка (львівське виробниче об'єднання "Прогрес", виробничі об'єднання: трикотажне "Промінь", швейні — "Весна", "Маяк" і "Юність"; бавовнопрядильна, ткацька і шкіряно-галантерейна ф-ки) галузі. Численні підприємства харч. пром-сті (львівське виробниче об'єднання кондитерської промисловості "Світоч", виробниче об'єднання пивоварної пром-сті "Колос", м'ясний і жировий комбінати, 2 виноробні та ін. з-ди, тютюнова, макаронна та парфумерна ф-ки). Виробн. буд. матеріалів, меблів, картону, муз. інструментів. Склоробні й керамічний з-ди. Л.— великий трансп. вузол, у якому перетинаються лінії та потоки залізнич., автомоб. і повітр. транспорту. Л.— важливий культур. центр країни. В 1978/79 навч. р. у Л. було 105 заг.-осв. шкіл усіх видів (93,2 тис. учнів), 8 муз., хореограф, і худож. шкіл, 29 профес.-тех. уч-щ (17,9 тис. учнів), 26 серед. Спец. навч. закладів (31,5 тис. учнів), 10 вищих навч. закладів (62,5 тис. студентів); Львівський університет імені Івана Франка, Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова, Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва, Львівська консерваторія імені М. В. Лисенка, політех., лісотех., зоовет., фіз. культури, мед. і торгово-екон. ін-ти (про названі вузи див. окремі ст.). В місті працюють Західний науковий центр АН УРСР, Укр. н.-д. ін-т поліграф. пром-сті, Метрології вимірювальних і керуючих систем всесоюзний науково-дослідний інститут, Всесоюзний конструкторсько-експериментальний ін-т автобусобудування, Геологорозвідувальний український науково-дослідний інститут, Епідеміології та мікробіології львівський науково-дослідний інститут, Львівська астрономічна обсерваторія, наук.-виробничі комплекси: приладобудівний, маш.-буд., геологогеофіз. й с.-г. та ін. наук. установи і проектні орг-ції. У Л.— 378 масови б-к (фонд — бл. 15 млн. одиниць зберігання), Бібліотека львівська наукова імені В. Стефаника, наук. б-ка Львів. ун-ту, 40 клубних закладів, 29 кінотеатрів, 52 кіноустановки з платним показом, 5 театрів, обласна філармонія і цирк. В місті функціонує 10 музеїв, зокрема Львівський філіал Центрального музею В. І. Леніна, Львівський історичний музей (філіал — Галана Я. О. музей), Львівський музей українського мистецтва (відділи — худож.-меморіальні музеї О. Кульчицької та О. Новаківського), природничий музей АН УРСР, музей історії релігії і атеїзму з філіалом у м. Червонограді, Львівська картинна галерея з філіалами — музеєм-заповідником Олеський замок у с-щі Одеську Буського р-ну і Федорова І. музеєм та каплицею Боїмів у Л., Український музей етнографії та художнього промислу, літ.-меморіальний музей І. Я. Франка (див. Франка І. Я. музеї) та ін. 13 позашкільних установ: Палац і будинки піонерів і школярів, станції юних техніків і натуралістів, екскурсійно-туристська станція, дит. Спорт. школи. У Л. є два вид-ва — "Каменяр" і видавничого об'єднання "Вища школа" при ун-ті. Виходять обл. газети "Вільна Україна", "Львовская правда", "Ленінська молодь", 22 заводські й вузівські багатотиражки. Обл. радіомовлення й телебачення, телецентр. Л-ра стародавнього Л. має спільні корені з культурою Київської Русі. Найдавніші пам'ятки писемності, пов'язані зі Л., належать до 15—17 ст. — "Львівське євангеліє" (1423), "Апостол" (вид. 1574 І. Федоровим), Львівський літопис (опубл. 1839). У Л. проходила діяльність письменників і освітніх діячів 16—17 ст. Г. Дорофеєвича, С. Зизанія, І. Борецького, 3. Копистенського та ін. Початок новій укр. л-рі на Зх. Україні поклала діяльність "Руської трійці" — М. Шашкевича, І. Вагилевича і Я. Головацького. З 1848 у Л. почали виходити укр. газети і журнали. Ще на поч. 19 ст. у Л. поширювались твори І. Котляревського, у 40—60-х рр.— твори ін. письменників з Наддніпрянської України: Г. Квітки-Основ'яненки, Є. Гребінки, Т. Шевченка, Марка Вовчка. Велику роль у громадсько-політичному і літ. житті Л. відіграла діяльність І. Франка, який жив тут з 1875, та ін. революц.-демократични х діячів — М. Павлика, О. Терлецького. У 1873 було засн. Літ. т-во ім. Т. Г. Шевченка (з 1893 — Наукове товариство імені Шевченка). В прогресивних укр. журналах "Друг" (1874—77), "Громадський друг" — "Дзвін" — "Молот" (1878—79), "Світ" (1881—82), "Народ" (1890 —95), "Житв і слово" (1894—97) пропагувались ідеї соціального і національного визволення. З 1886 у Л. діяло Наукове т-во ім. А. Міцкевича. Значну роль у розвитку літ. і сусп. думки відіграв "Літературно-науковий вістник", особливо в перший демократичний період, коли в редколегії провідне місце посідали І. Франко та В. Гнатюк. У Л. деякий час працював Ю. Федькович. Тут здобували освіту Л. Мартович, О. Маковей, С. Ковалів, Т. Бордуляк, А. Крушельницький, Б. Антонич. В 19 — на поч. 20 ст. у Л. жили й працювали відомі польс. письменники С. Гощинський, А. Асник, М. Конопніцька, А. Фредро, Я. Каспрович, Л. Стафф. Польс. видання — газети "Праца" ("Праця"), "Кур'єр львовскі" ("Львівський кур'єр"), "Пшияцель люду" ("Друг народу") та ін.— популяризували твори передових польс. і укр. письменників. У Л. було здійснено ряд видань ("Дрібна бібліотека", 1878—80; "Бібліотека найзнаменитіших повістей", 1881—91, та ін.), в яких вийшли твори видатних укр., рос, а також зарубіжних письменників в укр. перекладах. З 1927 почав виходити революц. журн. "Вікна". У 1929 виникла орг-ція пролет. письменників "Горно". Видавався також журн. "Нові шляхи". У своїх творах революц. і прогресивні письменники Л. виступали за возз'єднання Зх. України з Рад. Україною, викривали капіталістичний гніт, проводили непримиренну боротьбу проти бурж. націоналістів.

У Л. жили й працювали Я. Галан, С. Тудор, О. Гаврилюк, П. Козланюк, Ю. Мельничук, В. Галицький, А. Шмигельський, А. Волощак, письменники старшого покоління — М. Яцків, Д. Лукіянович, П. Карманський, М. Рудницький, літературознавці В. Гнатюк, Ф. Колесса, В. Щурат, М. Возняк, К. Студинський та ін. У Л. працює обласна орг-ція Спілки письменників України, видається респ. літ.-художній та громадсько-політ. журн. "Жовтень". Найдавніші пам'ятки архітектури Л. збереглися в руїнах (Високий замок, кін. 13 — поч. 14 ст.), у перебудованому вигляді (костьоли Марії Сніжної та Іоанна Хрестителя, обидва 13—14 ст.; П'ятницька церква, кін. 14 ст., з високомистецьким іконостасом серед. 17 ст.) або у фрагментах, що їх включено в пізніші споруди (церква Миколая, кін. 13 ст.; Вірменський собор, 1363, арх. Дорінг, добудови 17 ст., арх. Келар; 20 ст.— арх. Ф. Менчинський). Після пожежі 1381 Л. відбудовувався за регулярним плануванням з прямокутною мережею вулиць, квадратною Ринок площею, з готичною ратушею в центрі (знищена пожежею 1527), будівлями в стилях — готики (кафедральний собор, 1360—1493, арх. П. Штехер, И. Гром і А. Рабіш; реставрація —18 і 19 ст.; фрагменти стіни т. з. старого арсеналу, Порохова й Шевська башти), Відродження [каплиці — Боїмів, 1609—15; Кампіанів, поч. 17 ст.; іл. див. на окремому аркуші до ст. Відродження, т. 2, с. 272—273; Трьох святителів, 1578 —91, арх. П. Красовський; Успенська церква, 1629, арх. П. Римлянин і В. Капинос; дзвіниця (башта) Корнякта, 1572—82, арх. П. Барбон, реставрація в 17—18 ст.;

Іл. див. на окремому аркуші до ст. Архітектура, т. 1 , с. 224—225]; барокко (костьоли — кармеліток босих, 1644, арх. Д. Б. Джізлені; кармелітів босих, 1634, арх. Я. Покорович; єзуїтів, 1610—30; Домініканський, 1745, арх. Ян де Вітте; ансамбль Бернардинського монастиря, 17 ст.; Королівський арсенал, 1-а пол. 17 ст.; собор св. Юра, 1744—70, арх. Б. Меретин, С. К. Фессінгер, різьблення — 1768—70, скульптор Пінзель), класицизму (ратуша на пл. Ринок, 1827—35, арх. Й. Маркль і Ф. Трешер, перебудована; Оссолінеум, тепер б-ка АН УРСР, 1823—33, арх. П. Нобіле і Ю. Бем; укр. драм. театр ім. М. Заньковецької, 1837—42, арх. Л. Піхль, Й. Зальцман). З 2-ї пол. 19 ст. Л. забудовували еклектичними й стилізованими спорудами (політех. ін-т, 1872—77, арх. Ю. О. Захаревич; Галицький сейм, тепер ун-т ім. І. Франка, 1877—81, арх. Ю. Гохбергер; театр опери та балету ім. І. Франка, 1897—1900, арх. 3. Горголевський; будинок кол. страхового т-ва "Дністер", 1905, арх. І. та Л. Левинські, О. Лугипинський, Т. Обмінський; поштамт, 1921—22, арх. Т. Бальдвін-Рамулт). За рад. часу у Л. споруджено нові житлові райони (по вулицях Богдана Хмельницького, 1962—73, арх. М. Мікула, Я. Назаркевич; Терешковой, 1965— 70, арх. Л. Нівіна; "Сріблястий", 1975—79, арх. 3. Підлісний, Нівіна, С. Землянкін; Держ. премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка, 1980), житл. і громад. будівель (Палац культури ім. Ю. О. Гага-ріна, 1961, арх. Нівіна; нові корпуси політех. ін-ту, 1964—72, арх. Р. Липка, О. Рудницький, В. Сидоренко, М. Мікула, П. Мар'єв, Г. Козюра, Р. Юхтовський та ін.), обчислювальний центр (1969, арх. М. Вендзилович), готель "Львів" (1969, арх. А. Консулов, П. Конт, Нівіна), музей Прикарпатського військ. округу (1974, арх. В. Гукович і А. Симбірцева), комплекс обл. лікарні (1979, арх. Ю. Берблян, 3. Підлісний та Л. Кутна), автовокзал (1980, арх. В. Мохновський, М. Сагайдахівський, М. Столяров і В. Бойків). Пам'ятники: A. Міцкевичу (1905—06, скульптори А. Попель і М. Паращук), B. І. Леніну (1952, скульптор С. Меркуров, арх. В. Шарапенко, І. Француз), І. Франку (1964, скульптори В. Борисенко, Д. Крвавич, Е. Мисько, В. Одрехівський, Я. Чайка, арх. О. Шуляр), В. Стефанику (1971, скульптор В. Сколоздра, арх. Вендзилович), Я. Галану (1972, скульптори О. Пилєв, О. Охріменко та В. Усов, арх. В. Блюсюк), І. Федорову (1978, скульптори Борисенко, В. Подольський, арх. А. Консулов); архіт.-скульптурний комплекс кладовища рад. воїнів Холм Слави (1958, арх. О. Натальченко, Г. Швецько-Вінецький та І. Персиков, скульптори М. Лисенко, В. Подольський, В. Форостецький), Монумент бойової слави військ Прикарпатського військ. округу (1970, скульптори Д. Крвавич, Е. Мисько, Я. Мотика, арх. Вендзилович та ін.).

З пам'яток образотворчого мист. у Л. збереглися фрагменти настінного живопису 14—15 ст. у Вірменському соборі (художник Андрій); з 16 ст. є відомості про Львів. цехи малярів, скульпторів, золотарів. У 17—18 ст. у Л. працювали живописці Корунки, М. Петрахнович, О. Ляницький, Лукашевичі, гравер Н. Зубрицький, скульптор Пінзель; у кін. 18 — на поч. 19 ст.— живописець Л. Долинський. У 1822 в місті засновано першу на Україні літографічну майстерню. В 1898 було створено "Товариство розвою руської штуки" (художники К. Устиянович, Т. Копистинський, Я. Пстрак, М. Івасюк, О. Новаківський, О. Курилас), 1905 — "Товариство прихильників української літератури, науки і мистецтва", у виставках якого брали участь І. Бурячок, М. Жук, Ф. Красицький, І. Макушенко та ін. В кін. 19 — в 20 ст. у Л. працювали укр. митці І. Труш, Г. Кузневич, М. Паращук, А. Попель, І. Севера, О. Кульчицька, А. Монастирський, Л. Левицький. У Л. жили польс. художники А. Гротгер, Ю. Коссак та ін. Серед сучас. митців Л.: В. Монастирський, Е. Мисько, Ф. Бриж, С.

Караффа-Корбут, Д. Крвавич, В. Патик та ін.

Муз. життя Л. почало розвиватися в 13—14 ст. В 16 ст. у Львів. братстві культивувався багатоголосий (партесний) спів, який поширювався по всій Україні та Росії. В 1700 у Львові вперше на Україні надруковано "Ірмологіон" з нотами. З кін. 18 ст. розвивалося концертне життя. В 19 ст. прилюдні симф. концерти і концерти квартетної музики влаштовував К. Ліпінський. На гастролі до Л. приїздили Ф. Ліст, Г. Венявський, А. Рубінштейн, Й. Брамс, на поч. 20 ст.— Г. Малер, Р. Штраус, Р. Леонкавалло, М. Лисенко, М. Равель, Б. Барток та ін. В 19 ст. почали діяти муз. т-во св. Цецілії (1826—29, створене сином В. А. Моцарта Ф. К. В. Моцартом), Галицьке музичне товариство (з 1838), укр. муз.-хорові т-ва "Торбан" (1870), "Боян" (1890), польс. муз. т-ва (з 1870-х рр.) та ін. В муз. житті значну роль відігравала творчість укр. композиторів М. Вербицького, І. Лаврівського, А. Вахнянина, В. Матюка, Д. Січинського, О. Нижанківського та ін. У 1902 створено філармонію, 1903 — Союз співацьких і музичних товариств (з 1907 — Музичне товариство імені М. Лисенка) і Вищий музичний інститут. З 1900 у Л. працював Великий театр, в якому почали діяльність співаки С. Крушельпицька, Я. Королевич-Вайдова, О. Мишуга, А. Дідур та ін. В 20—30-х рр. почали працювати композитори В. Барвінський, А. Солтис, М. Колесса, Н. Нижанківський, Ю. Кофлер. У 1939—41 у Львів. консерваторії викладав укр. співак і педагог Р. Любинецький. У 1939 було створено держ. філармонію з симф. оркестром, хоровою капелою "Трембіта", Будинок нар. творчості, філіал Ін-ту фольклору УРСР. У 1947 відкрито театр муз. комедії (з 1954 — в Одесі). В місті — Львівська консерваторія ім. М. В. Лисенка, Львівський театр опери та балету ім. Ів. Франка, середня муз. школа-інтернат ім. С. Крушельницької, муз. уч-ще, музично-педагогічне уч-ще, 5 дит. муз. шкіл. Зі Л. пов'язана діяльність укр. рад. композитора нар. арт. СРСР С. Людкевича. Львів. обл. орг-цію Спілки композиторів України створено 1940. В 17 ст. у Л. вперше на Україні виник шкільний театр. З 1776 тут працював постійний міський театр з нім. і польс. трупами, з яким пов'язана діяльність В. Богуславського, Я. Н. Камінського, Ю. Ельснера, К. Ліонського, Т. Павликовського. В 1842—52 діяв укр. драм. гурток, а з 1864 —Театр товариства "Руська бесіда", що існував до 1924. З 1900 діяв новий польс. театр. В 1927— 28 працював Театр імені І. Котляревського, 1925—39 — Театр імені І. Тобілевича. Тепер у Л. працюють драм. театри: Львівський український драматичний театр імені М. Заньковецької, Львівський російський драматичний театр Радянської Армії, Львівський театр юного глядача імені М. Горького, Львівський театр ляльок. Іл. див. також на окремому аркуші, с. 448—449.

Літ.: История городов и сёл Украинской ССР. Львовская область. К.,1978; Нельговський Ю. П., Шуляр А. М. Львів. Історико-архітектурний нарис. К., 1969; Вуйцик В. С. Львівський державний історико-архітектурний заповідник. Львів, 1979; Швед М. І. Львів. Львів, 1978.

Г. Й. Бондровський (заг. відомості, економіка), Л. 3. Мазепа (музика, театр), С. ТС. Кілессо, Г. Н. Логвин (архітектура).

Львів - leksika.com.uaЛьвів - leksika.com.uaЛьвів - leksika.com.uaЛьвів - leksika.com.uaЛьвів - leksika.com.uaЛьвів - leksika.com.uaЛьвів - leksika.com.uaЛьвів - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази