Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Н-неб arrow НАРОДНИЙ КОМІСАР
   

НАРОДНИЙ КОМІСАР

- посадова особа в СРСР, яка очолювала центр, або респ. відомство — народний комісаріат. Цю посаду було введено 26.Х (8.ХІ) 1917 постановою II Все-рос. з'їзду рад про утворення роб.-сел. уряду Росії — Ради нар. комісарів (РНК). За рос. зразком декретом Тимчас. роб.-сел. уряду України від 29.1 1919 введено посаду Н. к. в УСРР. У першому складі уряду УСРР найважливіші галузі держ. управління очолювали два Н. к.: військ, справ — М. І. Подвойський і В. І. Межлаук, внутр. сп рав — В. К. Аверін і К. Є. Ворошилов, продовольства — О. Г. Шліх-тер і А. С. Бубнов. Голова РНК УСРР X. Г. Раковський у 1919 — 20 за сумісництвом займав ще посади кількох наркомів — іноз. справ, внутр. справ, охорони здоров'я. Після утв. СРСР і прийняття союз. Конституції 1924 наркоми поділялися на Н. к. СРСР, Н. к. союзних і авт. республік. їх прав, статус визначався положенням про відповід. наркомат. Н. к. затверджувалися ВР СРСР (до 1938 — ЦВК) під час формування уряду, а в період між сесіями ВР призначалися на посаду і звільнялися з посади Президією ВР СРСР за поданням голови РНК з наст, затвердженням Верх. Радою.

Н. к. мали право видавати в межах своєї компетенції відповідні нормат. акти (накази, інструкції тощо) і контролювати їх виконання. Вони призначали і звільняли керівних осіб управлінь і відділів центр, апарату наркомату і керівників безпосередньо підвідомчих їм установ. Н. к. несли персон, відповідальність за свою діяльність перед відповід. органами держ. влади. В берез. 1946 у зв'язку з перетворенням РНК СРСР на Раду Міністрів СРСР Н. к. одержали назву міністрів.

Літ.: Коржихина Т. П. История гос. учреждений СССР. М., 1986; Про минуле — заради майбутнього. К., 1989; Первое Сов. правительство. Октябрь 1917 — июль 1918. М„ 1991.

В. М. Чисніков.

 

Схожі за змістом слова та фрази