Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow М-мил arrow МАНЧІНІ
   

МАНЧІНІ

Паскуале Станіслав (17.III 1817, с. Кастель-Баронія, побл. м. Авеліно— 26.ХІІ 1888, Рим) — італ. держ. і політ, діяч, дипломат, правознавець, професор. Вивчав фізику, історію та юриспруденцію в Неаполітан. ун-ті. Прихильник нац. об'єднання Італії, конст. монархи, ліквідації світської влади папи римського, скасування інквізиції, націоналізації церк. власності. Був професором Неаполітанського і Туринського (з 1849) ун-тів. Брав участь у рев. русі 1848— 49. У ці ж роки — член парламенту в Неаполі. З 1855 —депутат Сардинського парламенту. З 1860 — член парламенту Італії. Був міністром нар. освіти (1862), міністром юстиції (1876—78), міністром закорд. справ (1881 — 85). З 1878 — професор крим. права, а з 1879 — професор міжнар. права і декан юрид. ф-ту Рим. ун-ту. Один з фундаторів і перший президент (1873—75) Ін-ту міжнар. права (м. Гент, Бельгія). На посаді міністра закорд. справ М. намагався поширити італ. колон, експансію в Африці, проводив політику зближення з Австро-Угорщиною та Німеччиною, в результаті якої 1882 Італія приєдналася до Троїстого союзу з цими д-вами. М. був ініціатором і керівником видання першої італ. Юрид. енциклопедії (з 1884). Як правознавець М. досліджував питання міжнародного, міжнар. приватного та крим. права. Автор італ. доктрини міжнар. приватного права 20 ст. — т. з. національної теорії. Вважав, що людина зберігає свої особисті права і поза д-вою, гр-нином якої вона є. Відповідно закон громадянства (lex patria) є гол. принципом колізійного права. Відтак до кожного іноземця повинні за

Манчіні П.С. - leksika.com.ua

стосовуватися закони його д-ви. Ці положення дістали обгрунтування у розробленому за активною участю М. італ. цивільному кодексі 1865. нім. цивільному уложенні 1896, япон. цивільному кодексі 1898, Гаазьких конвенціях з міжнар. приватного права. У крим. праві М. виступав за скасування смертної кари; 1865, будучи депутатом, домігся від парламенту істотних обмежень на її застосування.

Осн. праці: «Підстави філософії права та право покарання» (1842), «Про національність як підставу міжнародного права» (1851), «Роздуми про міжнародні арбітражі» (1871), «Міжнародне право: нариси про Макіавеллі» (1873). Літ.: Лунц Л. А. Курс междунар. частного права. Общая часть. М., 1973.

К. О. Савчук, А. Я. Мельник.