Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow прол-проті arrow ПРОТЕЗИ
   

ПРОТЕЗИ

(франц. prothèses, від грец. — додаток, приєднання) — механічні пристрої і апарати, які замінюють втрачені сегменти кінцівок або ін. частин тіла, що служать для якнайбільшої компенсації функції ушкодженого органа або виправлення косметичного дефекту. П. поділяють на робочі й косметичні. До робочих П. відносять апарати, які дають змогу обслуговувати себе і виконувати певну роботу. Косметичні П. відтворюють лише відсутній сегмент кінцівки або органа (кисті, ока, вушної раковини, молочної залози, зубів тощо). За способом керування П. поділяють на тягові, комбіновані, біоелектричні та міотонічні. Залежно від рівня ампутації існують П. кисті, передпліччя, плеча, стопи, гомілки, стегна та ін. (див. мал.). Після ампутації нижньої кінцівки на будь-якому рівні для підготовки хворого і кукси до протезування (щоб людина могла стояти і пересуватись) застосовують тимчасовий лікувально-тренувальний П. Останніми роками практично застосовується лікувально-тренувальне протезування на операційному столі (експрес-протезування). Лікувально-тренувальний П. за своєю будовою повинен наближатися до П., що має бути для даного хворого постійним. Як правило, П. виготовляють з легких і міцних металевих сплавів, пластин, мас, скла, шкіри, текстильних матеріалів з застосуванням нітролаку. Протезно-ортопедич. вироби в СССР виготовляють в основному безплатно, за рекомендацією лікаря-ортопеда або лікаря-протезиста, строком на 1,5—2 роки. Усі види протезування здійснюються протезними заводами і майстернями. Конструкції різних П., апаратів і ортопедичного взуття розробляються в н.-д. ін-тах протезування, ортопедії і травматології, відновлювальної хірургії і в закладах практичного протезування.

К. С. Терновий.

Протези - leksika.com.ua