Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow корот-кюч arrow КРАЙНЯ НЕОБХІДНІСТЬ
   

КРАЙНЯ НЕОБХІДНІСТЬ

- у кримінальному праві — обставина, що виключає злочинність діяння. Відповідно до ст. 16 Кримінального кодексу України, «не є злочином дія, яка хоч і підпадає під ознаки діяння, передбаченого кримінальним законом, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що загрожує інтересам держави, громадським інтересам, особі чи правам цієї людини або інших громадян, якщо цю небезпеку за даних обставин не можна було усунути іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернута шкода». Стан К. н. виникає за наявності відповідної підстави. Такою підставою визнається, зокрема, існуюча небезпека, яка безпосередньо загрожує інтересам особи (напр., життю, здоров'ю, власності тощо), сусп-ву (громад, порядку, безпеці руху, громад, безпеці тощо) або д-ві (порядку управління, інтересам правосуддя, обороноздатності та ін.) і яку за даних обставин особа не може усунути інакше, як вчиненням дій, що підпадають під ознаки діянь, заборонених КК. Джерелами небезпеки можуть бути: предмети (напр., зброя, бойові припаси, радіоакт. мат-ли, легкозаймисті чи їдкі речовини та будь-які ін. предмети, що мають об'єктивну властивість уражувати людину, руйнувати, знищувати чи пошкоджувати майно тощо); явища (землетрус, обвали, повені, холод, спека та ін.); процеси (напр., технол., вироб., фізіологічні — голод, хвороба тощо); діяльність людини (зокрема, псих, або фізичне примушування до вчинення злочину, порушення правил дорож. руху, що створило аварійну ситуацію). Отже, у стані К. н. наявна колізія двох охоронюваних правом інтересів: одним загрожує небезпека, а другим завдається шкода з метою усунення цієї небезпеки. Заподіяння такої шкоди має бути останнім, єдино можливим, крайнім засобом захисту охоронюваних правом інтересів. Об'єктами, яким завдається шкода у стані К. н., є інтереси т. з. третіх осіб, тобто фіз. або юрид. осіб, які непричетні до даної небезпеки, або інтереси осіб, котрі своїми діями чи бездіяльністю (напр., з необережності) спричинили небезпеку. Заподіяння шкоди завжди підпадає під зовн. ознаки певного складу злочину, передбаченого КК, тобто під ознаки самоуправства, зловживання владою або посад, становищем, угону трансп. засобів, крадіжки, пошкодження або знищення майна, розголошення комерц. таємниці, порушення правил безпеки руху та експлуатації тр-ту особами, які керують трансп. засобами, заподіяння тілесних ушкоджень, вбивства тощо. Вчинення таких дій виправдане, якщо вони здійснюються своєчасно, тобто доки існує безпосередня небезпека і немає ін. засобів усунути її, крім завдання шкоди. Якщо така небезпека ще не виникла або, навпаки, вже минула, то заподіяння шкоди є необгрунтованим і тягне відповідальність на заг. підставах. Умисне заподіяння шкоди у стані К. н. має свої межі: фактично завдана шкода повинна бути менш значною, ніж відвернута, тобто потенційна, шкода, якою загрожувала небезпека. З цього погляду, позбавлення життя однієї людини заради врятування життя іншої визнається злочином. Оцінка значущості заподіяної та відвернутої шкоди у кожному о кр. випадку залежить від конкр. обставин справи, однак в основу такої оцінки треба класти якісні критерії: громад, мораль, панівну ієрархію цінностей у сусп-ві, правову культуру населення тощо. Заподіяння шкоди, рівнозначної відвернутій шкоді, або більш значної, визнається перевищенням меж (ексцесом) К. н. і тягне за собою крим. відповідальність на заг. підставах, але при визначенні міри такої відповідальності ексцес враховується як обставина, що пом'якшує відповідальність.

Згідно зі ст. 445 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна у стані К. н., повинна бути відшкодована особою, яка її завдала. Враховуючи обставини, за яких заподіяно шкоду, суд може покласти обов'язок відшкодувати її на третю особу, в інтересах якої діяла особа, що завдала шкоди, чи звільнити повністю або частково від відшкодування шкоди як третю особу, так і того, хто заподіяв шкоду.

Ю. В. Баулін.

 

Схожі за змістом слова та фрази