Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow страш-сюр arrow СУМІСНА ДІЯЛЬНІСТЬ
   

СУМІСНА ДІЯЛЬНІСТЬ

- комерційна або інша не заборонена законом діяльність, яка здійснюється суб'єктами цивільного права на підставі відповідного договору. Інститут С. д. був передбачений гл. 38 Цивільного кодексу України 1963. Відповідно до цього кодексу ведення спільних справ учасників договору про С. д. мало здійснюватися за їхньою загальною згодою. Якщо учасники договору доручали керівництво своєю С. д. одному з учасників, на нього ж покладалося і ведення спільних справ ін. учасників. Учасник С. д., уповноважений ін. сторонами згідно з умовами договору вести облік результатів С. д., мав зареєструвати в податкових органах відповідний договір і поставити його на податковий облік. Для досягнення мети, визначеної у договорі, учасники його мали зробити внески грішми чи ін. майном або труд, участю. Грошові та ін. майнові внески учасників договору, а також майно, створене або придбане в результаті їх С. д., становили їх спільну власність. Учасник договору про С. д. не мав права розпоряджатися своєю часткою у спільному майні без згоди інших учасників. Для проведення розрахунків при виконанні договору про С. д. міг відкриватися поточний рахунок. Порядок покриття витрат, передбачених договором про С. д., і збитків, що виникли в результаті С. д., визначався договором. Якщо такий порядок не був передбачений, спільні витрати і збитки покривалися за рахунок спільного майна учасників договору, а суми, яких не вистачало, мали розподілятися між учасниками пропорційно їхнім внескам у спільне майно. Договори про С. д. мали право укладати як фізичні, так і юридичні особи. Метою С. д. могло бути здійснення підприємницької діяльності для отримання прибутку, а також задоволення соціальних потреб, напр., отримання у власність житла. Промислово-фінансові групи укладали генеральні угоди про С. д. щодо виробництва кінцевої продукції. Договори про С. д. стосувалися як внутрішньої, так і зовнішньоекономічної діяльності. Державній реєстрації підлягали договори (контракти) про спільне виробництво та ін. види спільної інвестиційної діяльності, не пов'язаної зі створенням юридичної особи, укладені відповідно до законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України за участю іноземного інвестора. За Цивільним кодексом України 2003 інститут С. д. отримав назву — спільна діяльність. Внесено зміни і щодо правового регулювання цієї діяльності.

Літ.: Зобов'язальне право. Теорія і практика. К., 1998; Цивільне право України, т. 1—2. К., 2003.

І. М. Кучеренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази