Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow орг-ощ arrow ОРГАНИ ЗАКОНОДАВЧОЇ ВЛАДИ
   

ОРГАНИ ЗАКОНОДАВЧОЇ ВЛАДИ

- органи, уповноважені приймати закони. У більшості держав ними є парламенти. Це стосується й України, де Верховна Рада України (парламент) є єдиним О. з. в. (ст. 75 Конституції). У деяких країнах до О. з. в. також належать президенти, королі тощо. Напр., у Саудівській Аравії, де немає парламенту, закони видає монарх. Президенти Казахстану і Туркменістану можуть приймати закони з окремих питань, якщо таке право їм делегується парламентами. В КНР закони приймають Всекит. збори нар. представників, а з деяких питань — і Пост, к-т цього законод. органу. В Іспанії, Італії та Греції правом прийняття законів наділені як парламенти, так і, за певних умов, їх пост, комісії.

Для О. з. в. законодавча функція є головною, але не єдиною. У багатьох країнах, у т. ч. в Україні, парламенти здійснюють також представн., контрольну та деякі ін. функції.

Літ.: Сравнит, конст. право. М., 1996; Кривенко Л. Т. Верх. Рада України. К., 1997; Чиркин В. Е. Государство-ведение. М., 1999; Мишин А. А. Конст. право зарубеж. стран. М., 2000; Левина М. И. Парлам. право Великобритании. М., 2000; Кривенко Л. Т. Законод. влада в системі держ. влад и. «Вісник Академії прав, наук України», 2001, № 1.

Л.Т. Кривенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази