Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Енциклопедичний словник-довідник з туризму arrow т arrow ТУРИЗМ
   

ТУРИЗМ

- 1. Тимчасові виїзди (подорожі) громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства з постійного місця проживання з оздоровчою, пізнавальною, професійно-діловою, спортивною, релігійною та іншою метою без заняття оплачуваною діяльністю в країні (місці) тимчасового перебування. 2. Тимчасовий виїзд людей з постійного місця проживання з метою вакаційною, оздоровчою, пізнавальною або професійно-діловою без занять оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебування (Рекомендаційний законодавчий акт "Про основні принципи співробітництва держав-учасниць СНД в галузі туризму", 1994 р.). 3. Діяльність осіб, що подорожують і перебувають в місцях, що знаходяться за межами їх постійного середовища, впродовж періоду, що не перевищує одного повного року, з метою відпочинку, діловою та ін. 4. Т. як економічне явище охоплює попит (турист), пропозицію (туристська індустрія) і туристський продукт, на який спрямовано зацікавленість туриста. 5. Людина подорожує з доісторичних часів, тоді як Т. (соціально-економічний феномен) більшою мірою асоціюється з індустріальним періодом життя людства і відрізняється від подорожей і якісно, й кількісно. Подорож є лише елементом Т., і часто не найважливішим. 6. Особлива форма пересування людей по маршруту з метою відвідування конкретних об'єктів чи задоволення спеціалізованого попиту. 7. Вид подорожі, що здійснюється для відпочинку, освітніх, ділових, аматорських чи спеціалізованих цілей. "Туризм - один з видів активного відпочинку, що являє собою подорожі, які здійснюються з метою пізнання певних районів, нових країн і поєднуються в ряді країн з елементами спорту" (Манільська декларація зі світового туризму (Філіппіни, 1980 р.)). 8. Рух (переміщення), перебування поза постійним місцем проживання й аспект тимчасовості перебування в об'єкті зацікавленості (поїздки). Розвиток Т. пов'язаний з соціально-економічними досягненнями націй і держав, залежить від доступу людини до активного відпочинку і свободи вибору переміщень в рамках вільного часу й дозвілля. Манільська декларація зі світового туризму проголошує: "Т. розуміється як діяльність, що має важливе значення в житті народів у силу безпосереднього впливу на соціальну, культурну, освітню й економічну галузі життя держав і їхні міжнародні відносини". 9. Форма розумового і фізичного виховання, що реалізується через соціально-гуманітарні функції Т.: виховну - формування почуття колективізму, моральних і естетичних якостей; освітню - закріплення і поповнення знань з краєзнавства, природознавства, топографії, історії, знайомство з культурою і традиціями країн і народів світу; оздоровчу - дотримання оптимального режиму навантажень, використання благотворного впливу природних чинників на стан організму, дотримання правил особистої і суспільної гігієни, розвиток адаптаційних можливостей, підтримка організму на досить високому рівні фізичної підготовленості;

спортивну - створення бази загальної фізичної підготовки, спеціальна підготовка з туристської техніки, досягнення максимальних результатів у туризмі. 10. Популярна форма організації відпочинку, проведення дозвілля. 11. Галузь господарства (див. Індустрія туризму, Економіка туризму) з обслуговування людей, що перебувають тимчасово поза місцем постійного проживання. 12. Сегмент ринку (див. Ринок туристський), на якому сходяться підприємства традиційних галузей господарства (транспорт, громадське харчування, готельне господарство, культура, торгівля тощо) з метою запропонувати свою продукцію і послуги туроператорам. Т. здатний впливати на економіку регіону, в якому він розвивається, на його соціальну і гуманітарну основи. 13. Сукупність усіх видів науково-практичної діяльності щодо організації і здійснення: туристсько-екскурсійної справи - діяльності наукових, проектних і методичних установ з розвитку методологічної бази і методичних засобів Т., а також практичної діяльності туристських організацій з розробки і просування туристського продукту і комплексного обслуговування туристів і екскурсантів; готельної справи - діяльності туристських підприємств розміщення (готелів, туристських баз, кемпінгів, мотелів, підприємств харчування та ін.) у технологічному, організаційному й економічному аспектах, а також готельного обслуговування як частини індустрії Т.; курортної справи - діяльності наукових, медичних комплексів і служб гостинності з організації лікування і профілактики захворювань на основі використання природних лікувальних ресурсів.

Т. виявляється в багатьох формах і аспектах, дати йому єдине точне визначення практично неможливо. Опис концепції Т. і за можливості більш точне визначення є необхідною вимогою з таких причин: а) з метою вивчення, аналізу і прогнозування розвитку Т. як соціально-економічного явища; б) для статистичного дослідження Т. з якомога більшою точністю; в) для адресного поширення на Т. правових і економічних преференцій, передбачених законодавством низки країн і співтовариств. Одне з найперших і найточніших визначень Т., яке в своїй основі дотепер використовується для акцентування найістотніших характеристик, що відрізняють його від усіх видів діяльності, було дано професорами Бернського університету (Швейцарія) Хунзікером і Крапфом та пізніше прийнято Міжнародною асоціацією наукових експертів з туризму. Ці вчені визначили Т. як низку явищ і взаємин, що виникають як результат подорожей людей доти, доки це не призводить до постійного перебування і не пов'язано з отриманням будь-якої вигоди (доходу). Це визначення не стосується екскурсій, не пов'язаних з ночівлею, а також ділових подорожей, що передбачають отримання доходу, навіть коли він одержаний не в країні перебування. Необхідно зазначити, що часто досить важко встановити різницю між діловими подорожами і подорожами з метою розваги, оскільки більшість з них є комбінацією цих двох цілей. Згодом базова концепція Т. розширилася і стала охоплювати деякі види ділових подорожей, що не призводять до постійного перебування в країні й не передбачають отримання доходу. Із сукупності економічних характеристик Т. п'ять мають бути визначені концептуально: а) Т. як процес і результат пересування людей різними туристськими маршрутами; б) визначення двох основних базових елементів Т.: подорож до місця відпочинку і перебування там; в) подорож означає виїзд із країни (регіону) постійного проживання туриста; г) переміщення туристів до різних туристських центрів вимагає часу, а це означає, що вони повернуться в місце постійного проживання через кілька днів, тижнів чи місяців; д) екскурсія - це подорож без постійного проживання в туристському центрі, що не має метою отримання додаткового доходу. Т. - діяльність, розвиток якої залежить від наявних фінансових і тимчасових ресурсів споживачів туристських послуг. Основна причина, яка спонукає людей подорожувати, - відхід від повсякденних проблем життя. Основні характеристики Т. використовуються для аналізу і прогнозу туристських міграцій, виявлення основних центрів і країн туризму. Кількість туристів зіставляється з місцевим населенням країн, які вони відвідують. Будь-яка форма Т. включає деякий вид подорожі, але подорожі не обов'язково є формою Т. Обмежений часовий період перебування туриста відрізняє Т. від міграції. Міграція означає постійний рух населення з одного району до іншого - району нового проживання. Т. також відрізняється від маятникових міграцій, що включають сезонні чи добові стійкі пересування населення. Соціально-гуманітарний вплив Т.: відновлення працездатності; раціональне використання вільного часу; забезпечення зайнятості; зростання рівня життя; екологічна нешкідливість і спрямованість. Ф о р-м и Т. - тип організації туристської діяльності людини або групи людей. Практика туризму виявляє такі форми Т.: індивідуальний, груповий

(колективний), сімейний. Ф у н к ц і ї Т.: від-новлювальна; розвивальна (реалізується через виховання - педагогічну роботу, проведену в межах туристської діяльності з метою ефективного засвоєння особистістю досягнень національної і світової культури, загальнолюдських знань, способів поведінки й діяльності); розважальна.

 

Схожі за змістом слова та фрази