Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow рево-рек arrow РЕВОЛЮЦІЙНІ КОМІТЕТИ
   

РЕВОЛЮЦІЙНІ КОМІТЕТИ

ревкоми — тимчасові надзвичайні органи диктатури пролетаріату в період громадянської війни і воєнної інтервенції 1918—20. На відміну від військово-революційних комітетів Р. к. були органами не встановлення, а відновлення і зміцнення влади Рад на місцях. Завдання ревкомів, порядок утворення їх, взаємовідносини з органами центр. влади, з місц. Радами і командуванням військ. частин були визначені Положенням ВЦВК "Про революційні комітети" від 24.Х 1919. В УРСР 11.ХІІ було створено Всеукраїнський революційний комітет. Р. к. вели боротьбу проти контрреволюц. виступів, за встановлення революц. порядку, організовували допомогу Червоній Армії, на визволеній від ворога території проводили підготовчу роботу до виборів Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. У 1918—20 на Україні не раз створювалися Р. к., які виконували функції Рад і їхніх виконкомів, забезпечували умови для організації постійних органів влади — Рад. 2.І 1920 постановою Ради робітн. і сел. оборони губ. і повітові Р. к. було скасовано. Вони могли зберігатися лише як виняток там, де була в цьому необхідність. В деяких губерніях України ревкоми існували до серед. 1921. Сибірський Р. к. функціонував ще 1925.

Літ.: Потарикіна Л. Л. Ревкоми України в 1918 — 1920 рр. К., 1957; Литвинова Г. И. Революционные комитеты в годы гражданской войны. М., 1974.

Л. Л. Потарикіна.

 

Схожі за змістом слова та фрази