Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow син-спад arrow СОТНИК
   

СОТНИК

1) Особа, яка очолювала сотню у давньорус. війську.

2) Військове звання в укр. козац. війську (див. Козацтво, Реєстрові козаки).

3) Особа, яка очолювала сотню — складову частину полку — адм.-тер. і військ, одиницю Гетьманщини в 2-й пол. 17—18 ст. та здійснювала на її території військ., адм. і суд. владу. С. був військ, начальником, адміністратором сотні, головою сотенного суду. Спочатку С. обирала козац. сотенна рада, а затверджував його полк, уряд або гетьман. За Коломацькими статтями 1687, С. призначав полковник або гетьман, у 1734—50 — Генеральна військова канцелярія, після 1764 — президент Малоросійської колегії. У Слобідській Україні С. призначався цар. урядом або місц. рос. адміністрацією. У Правобережній Україні посаду С. ліквідовано в 1711 — 14, у Лівобережній — на поч. 18 ст., на Слобожанщині — 1765. 4) Офіцер, чин у козачих військах Рос. імперії, а також у збройних силах України — армії УНР та Укр. галицькій армії (УГА).

В. І. Прилуцький.

 

Схожі за змістом слова та фрази

  • СОТНИК
    ...
    (Українська Радянська Енциклопедія)