Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Х-харк arrow ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
   

ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ

— у складі Української РСР. Утворена 27.ІІ 1932. Розташована у пн.-сх. частині республіки, переважно в бас. Сіверського Дінця. В області

— 25 районів, 328 сільрад, 16 міст, 62 с-ща міськ. типу. X. о. нагороджено 2 орденами Леніна (1958 та 1968). Карти див. на окремому аркуші, с. 96—97.

Природа. Поверхня області — слабопохилена на Пд. Зх. і Пд. Сх. хвиляста рівнина, розчленована річковими долинами, балками, ярами. Більша частина області лежить у межах Придніпровської низовини. На Пн. і Пн. Сх. значні площі займають відроги Середньо-російської височини, на Пд. Сх.— відроги Донецького кряжа. Одна з осн. корисних копалин — природний газ .Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область — Шебелинське, Єфремівське, Зх.-Хрестищенське, Кегичівське, Спі-ваківське, Зх.-Соснівське, Мелихівське, Миролюбівське, Пн.-Голубівське родовища). В X. о. є також поклади нафти, кам'яного (Петрівське родовище) та бурого (Новодмитрівське родовище) вугілля. В області значні запаси крейди (Куп'янське, Вовчанське, Бабенківське родовища), глин (для виробн. цементу — Шебелинське родовище, а також цегельно-черепичних), пісків (скляні — Новоселівське родовище, бетонні— Куп'янське, Куряжське, Гаврилівське, Основ'янське родовища), вапняків (Смирновське родовище). Є джерела мінеральних вод. Клімат помірно континентальний. Пересічна т-ра січня —7, —8°, липня + 20, +21,5°. Вегетаційний період 120—210 днів. Річна кількість опадів від 457 (на Сх.) до 586 мм (на Зх.). Найбільша ріка області — Сіверський Донець (бас. Дону) з прит. Уди, Мож, Чепіль, Берека (праві), Вовча, Великий Бурлук, Оскіл (ліві). На Зх. та Пд.-Зх. області беруть початок річки бас. Дніпра — Мерло, Коломак, Орчик, Берестова, Багата, Оріль, Орілька, Тернівка. Озера: Лиман, Борове, Біле та ін., а також Печенізьке водосховище та Червонооскільське водосховище. Територією області проходить траса Дніпро — Донбас каналу. X. о. розташована в межах лісостепової (пн.-зх. частина) та степової зон. У ґрунтовому покриві області переважають чорноземи звичайні, у лісостеповій частині — опідзолені чорноземи та темно-сірі опідзолені грунти; по долинах річок — лугові, болотні та дерново-підзолисті грунти. Ліси (дуб, клен, липа, ясен, берест, дика груша, сосна) займають 11 % тер. області. З ссавців трапляються вовк, лисиця, борсук, тхір, заєць, лось, олень, козуля, дика свиня, ховрах, байбак, кріт, їжак; з птахів — орлан-білохвіст, сарич, лунь, сова, куріпка, перепел, сіра чапля, лелека та ін. У водоймах — лящ, короп, щука, линь, плітка, сом, карась. У X. о. 116 природно-заповідних об'єктів (15,1 тис. га), у т. ч. 2 держ. заказники (Бурлуцький та Катеринівський), пам'ятки садово-паркового мистецтва — Натальїнський, Шаровський, Старомерчицький парки; Краснокутський дендропарк та бот. сад Харківського ун-ту.

Населення. Осн. населення — українці, живуть також росіяни, євреї, білоруси та ін. Пересічна густота нас.— 99,5 чол. на 1 км2 (1984). Найгустіше заселена пн.-зх. лісостепова частина області. Міське населення становить 77 % (1984). Найбільші міста: Харків, Ізюм, Лозова, Чугуїв, Куп'янськ, Балаклія, Люботин.

Народне господарство. До Великої Жовтн. соціалістич. революції Харківщина була переважно агр. губернією. Пром-сть зосереджувалася у Харкові, за його межами були лише дрібні кустарні підприємства харч., зокрема цукрової, і легкої пром-сті. За роки Рад. влади Харківщина перетворилася на область потужної індустрії з високо розвинутим і багатогалузевим с. г. Сучас. госп. комплекс області — один з найбільших на Україні. X. о. виділяється високим рівнем розвитку машинобудування і металообробки, газової, харч. пром-сті, багатогалузевого с. г., осн. видів транспорту.

Промисловість. Характерною особливістю галузевої структури пром-сті є висока питома вага важкої промисловості; переважає обробна промисловість над добувною. Основу електроенергетики області становлять місц. природний газ, Зміївська ДРЕС імені Г. М. Кржижановського, ДРЕС-2 (смт Есхар), ряд харківських ТЕЦ. У структурі промисловості X. о. на маш.-буд. і металообробну промисловість припадає 51 % товарної пром. продукції. Ця галузь визначає спеціалізацію області в нар.-госп. комплексі країни. Провідними є тракторне і с.-г. машинобудування, підприємства якого зосереджені гол. чин. у Харкові [виробничі об'єднання: Харківський тракторний завод імені Серго Орджонікідзе, "Серп і молот" (див. Харківський моторобудівний завод "Серп і молот"), "Харківтракторозапчастина "; з-ди: тракторних двигунів, тракторних самохідних шасі та ін.]. Енергетичне машинобудування і електротех. пром-сть спеціалізуються на випуску потужних турбін для атомних, теплових і гідравлічних електростанцій, генераторів, електродвигунів та ін. електротех. устаткування [виробничі об'єднання: Харківський турбінний завод імені С. М. Кірова, "Укрелектромаш" (див. Харківський електротехнічний завод), Харківський електромеханічний завод імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції (ХЕМЗ): з-ди: харківський завод "Електроважмашь імені В. І. Леніна, харківський завод "Електромашина", Харківський електро-апаратний, харківський кабельний завод "Південкабель"]. Широкого розвитку в області набуло трансп. машинобудування [виробничі об'єднання: "Завод імені В. О. Малишева" (див. Харківський завод транспортного машинобудування імені В. О. Малишева); Харківське авіаційне об'єднання імені Ленінського комсомолу, Харківський велосипедний завод імені

Г. І. Петровського, Харківський восьмий підшипниковий завод імені

В. І. Леніна; з-ди: тепловозорем. у Ізюмі, вагонорем. у Харкові і Панютиному]. Розвинуті верстатобуд. та інструментальна пром-сть [харківські виробничі об'єднання: верстатобудівне (див. Харківський верстатобудівний завод імені С В. Косіора), по випуску агрегатних верстатів, дослідний технологічної оснастки; з-ди: інструментальний і "Гідропривод"], а також приладобудування (харківські з-ди: дослідний систем автоматизованого управління, точного медичного приладобудування, дослідний ДКБ "Теплоавтомат"). Гірничошахтне, підйомно-трансп. та буд.-шляхове машинобудування представлені харків. з-дами "Світло шахтаря", підйомно-трансп. устаткування, об'єднанням "Будгідравліка" та ін. Виробн. технологічного устаткування для підприємств торгівлі, комунального г-ва (харківські виробничі об'єднання "Кондиціонер", "Торгхолодмаш", "Електропобутприлад", завод торг. машинобудування). Важливими галузями пром-сті є харч. (15,3 % товарної пром. продукції області) та легка (14.3 %). Провідні галузі харч. пром-сті: м'ясна (7 м'ясокомбінатів — у Харкові, Куп'янську, Краснограді, Ізюмі, Вовчанську, Чугуєві та Богодухові, птахокомбінат у Харкові), олійно-жирова (Харків, Вовчанськ, с. Приколотне Великобурлуцького р-ну), молочна (22 підприємства, найбільші — у Харкові й Куп'янську), цукрова (11 з-дів, у т. ч. в Куп'янську та Орільці), спиртова (6 з-дів), пивоварна, борошномельно-круп'яна (Харків, Красноград, Лозова). У Харкові працюють з-ди шампанських вин і лікеро-горілчаний; тютюнова та парфюмерно-косметична ф-ки, Харківське виробниче об'єднання кондитерської промисловості. Серед галузей легкої промисловості найрозвинутіші текстильна, у тому числі виготовлення вовняних і бавовняних тканин, трикот. та конопледжутових виробів (Харків, Красноград, Вовчанськ, Люботин), швейна (Харківське виробниче швейне об'єднання імені Тинякова, Валки, Вільшани, Куп'янськ, Лозова, Богодухів), шкіряно-взут. і хутрова (Харків). Підприємства хімічної, хім.-фарм. і медичної пром-сті зосереджені у Харкові (харківське виробниче хіміко-фармацевтичне об'єднання "Здоров'я", науково-виробниче об'єднання "Монокристалреактив" з-ди: "Харпластмас", хімпобутвиробів, лакофарбовий "Червоний хімік", "Точмедприлад", медичних пластмас і стоматологічних матеріалів, хіміко-фармацевтичний "Червона зірка"), у Первомайську (хім. з-д) та Ізюмі (оптико-мех. з-д). Переробка газу здійснюється на газопереробному з-ді в смт Андріївці. У X. о. створено потужну пром-сть буд. матеріалів (Балаклійський цементно-шиферний комбінат, Харківський плитковий завод імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, а також кераміко-трубний, метласької плитки з-ди — у Харкові та ін.). Працюють склоробний з-д Мерефі, будянський фаянсовий завод "Серп і молот". Підприємства деревообр. і целюлозно-паперової пром-сті розташовані у Харкові (Харківський меблевий комбінат імені М. О. Щорса), Чугуєві, Краснограді, Солоницівці; целюлозно-паперової — у Рогані (картонна ф-ка), м. Готвальді (паперова ф-ка).

Сільське господарство X. о. виділяється серед ін. областей України високим рівнем розвитку виробн. зерна, цукр. буряків, соняшнику та інтенсивним тваринництвом мол.-м'ясного напряму. Навколо Харкова створено овочево-мол. г-ва. С. г. добре забезпечене с.-г. технікою (табл.). На кін. 1983 в області налічувалося 274 колгоспи, 158 радгоспів, 36 об'єднань рай сільгосптехніки та їхніх виробничих відділень, 25 об'єднань рай сільгоспхімії. Створено 25 агрохімкомплексів. У області з 2673 тис. га, що перебувають у користуванні с.-г. підприємств і г-в, 2418 тис. га — під с.-г. угіддями, з них 1994 тис. га орних земель (частка с.-г. угідь і орних земель в області вища, ніж в середньому по республіці), 382 тис. га — сіножатей і пасовищ. Площа зрошуваних земель 97,3 тис. га, осушених — 8,7 тис. га. Серед зернових культур провідними є озима пшениця та ячмінь. Вирощують також яру пшеницю, жито, кукурудзу, овес, просо, гречку; з технічних — цукр. буряки, соняшник; з кормових — кормові коренеплоди, кукурудзу на силос, однорічні та багаторічні трави, кормові буряки. Осн. галузі тваринництва — скотарство, свинарство і птахівництво. Розвиваються вівчарство, кролівництво, бджільництво, рибництво. Кормовою базою для тваринництва є вирощування кормових культур, продукція комбікормової пром-сті (10 з-дів, у т. ч. Харківський, Булацелівський, Граківський, 1984), відходи харчової пром-сті (олійно-жирової, цукр., спиртової). Осн. породи: великої рогатої худоби — симентальська, чорно-ряба, червона степова і лебединська; свиней — велика біла, овець — прекос. У 1982 в області нараховувався 61 тваринницький комплекс, у т. ч. 32 — по виробн. молока, 12 — по відгодівлі великої рогатої худоби, 13 — по відгодівлі свиней, 4 — по вирощуванню і відгодівлі птиці.

Транспорт. Високий рівень екон. потенціалу області, густа заселеність території зумовили розвиток у межах області різноманітних видів транспорту: залізничного, автомобільного, трубопровідного і повітряного. Осн. видом є залізничний. Експлуатаційна довж. з-ць заг. користування — 1521 км (1983). Гол. залізничні магістралі: Москва — Харків — Лозова — Севастополь, Брянськ — Харків — Жданов, Харків — Полтава — Київ — Львів, Харків — Красноград — Новомосковськ, Харків — Куп'янськ — Валуйки. Найбільші залізничні вузли: Харків, Куп'янськ, Лозова, Люботин. Довжина автошляхів — 8,3 тис. км, у т. ч. з твердим покриттям — 6,6 тис. км. Найважливіші автомагістралі: Москва — Харків — Сімферополь, Київ — Харків — Ростов-на-Дону, Харків — Суми, Харків — Куп'янськ, Красноград — Полтава. У Харкові —

аеропорт. Територією області проходять траси газопроводів від ПІе-белинки до Харкова, Полтави, Сум, Кременчука, Дніпропетровська, Одеси, Кишинева, Києва, Орла, Брянська, Москви, а також газопровід "Союз".

Будівництво. Капітальні вкладення в нар. г-во області 1976—83 становили (в порівнянних цінах) 9999 млн. крб., у т. ч. 1983 — 1309 млн. крб. У X. о. діють 220 держ. і кооп. та 58 між-госп. первинних підрядних буд. і монтажних орг-цій. За 1976—83 збудовано 10 687 тис. м2 житл. площі, в т. ч. 1983 — 1265 тис. м2.

Торгівля й побутове обслуговування. В 1983 у X. о. було 10,7 тис. підприємств роздрібної торгівлі й громад. харчування. Заг. обсяг роздрібного товарообороту держ. і кооп. торгівлі, включаючи громад. харчування, 1983 зріс проти 1975 в 1,3 раза. На кін. 1983 в області діяло 3118 підприємств побутового обслуговування, в т. ч. 698 у сільс. місцевості. Обсяг реалізації побутових послуг 1983 зріс проти 1975 в 1,7 раза.

Охорона здоров'я. В 1983 в області було 39,5 тис. лікарняних ліжок (126,9 ліжка на 10 тис. ж.); медичну допомогу подавали 13,9 тис. лікарів (44,8 лікаря на 10 тис. ж.). У Х. о. 262 жіночі консультації, дитячі поліклініки та амбулаторії. В Дергачівському р-ні розміщений курорт Березiвськi мінеральні води, в Харківському р-ні — курорт Рай-Оленівка. Основні лікувальні засоби — слабомінералізована кремниста гідрокарбонатно-кальцієво-натрієво-магнієва вода, яку використовують для пиття та ванн, озокерит. На тер. Вовчанського, Харківського, Готвальдівського, Чугуївського р-нів та в містах Люботин, Південне є будинки відпочинку.

Культура. В 1983/84 навч. р. в області було 1035 загальноосв. шкіл (403 тис. учнів), 49 серед. спец. навч. закладів (60,5 тис. учнів), у системі профес.-тех. освіти — 57 уч-щ (36,7 тис. учнів), 21 вищий навч. заклад, а також спортивний ф-т Київ. ін-ту фіз. культури (всього — 132,4 тис. студентів). Вузи: Харківський університет імені О. М. Горького, Харківський політехнічний інститут імені В. І. Леніна, Харківський інститут радіоелектроніки імені академіка М. К. Янгеля, Харківський юридичний інститут імені Ф. Е. Дзержинського, Харківський авіаційний інститут імені М. Є. Жуковського, Харківський інститут інженерів залізничного транспорту ім. С. М. Кірова, Харківський медичний інститут, Харківський інститут мистецтв імені І. П. Котляревського, ін-ти — інженерно-буд., зооветеринарний імені М. М. Борисенка (смт Мала Данилівка Дергачівського р-ну), культури, інженерно-екон., пед., громад. харчування, інженерів комунального буд-ва, механізації та електрифікації с. г., автомобільно-дорожній, сільськогосподарський, фармацевтичний та художньо-промисловий (див. окремі статті). Працюють 180 наук. установ і проектно-конструкторських орг-цій: Організації та механізації шахтного будівництва всесоюзний науково-дослідний інститут, н.-д. ін-ти технології електромашинобудування, осн. хімії, Харківська астрономічна обсерваторія, Фізико-технічний інститут АН УРСР, Радіофізики і електроніки інститут АН УРСР, Кріобіо-логії і кріомедицини проблем інститут АН УРСР, Рослинництва, селекції і генетики український науково-дослідний інститут імені В. Я. Юр'єва, Ветеринарії експериментальної український науково-дослідний інститут, Тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР науково-дослідний інститут, "Діпросталь", "Діпрококс" та ін. Для координації фундаментальних теор. досліджень у галузі природничих, тех. і сусп. наук створено Північно-Східний науковий центр АН УРСР (до 1981 — Харківський наук. центр АН УРСР). У X. о. діють організації творчих спілок архітекторів (з 1934), художників (з 1938), письменників (з 1934), композиторів (з 1932), журналістів (з 1959), відділення Музичного т-ва УРСР (з 1959) та міжобласне Театр. т-ва УРСР (з 1944), 6 державних театрів — Харківський театр опери та балету імені М. В. Лисенка, Харківський український драматичний театр іменi Т. Г. Шевченка, Харківський російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна, Харківський театр юного глядача імені Ленінського комсомолу, Харківський театр музичної комедії, Харківський театр ляльок імені Н. К. Крупської, обл. філармонія, цирк. У 1983 в області було 1247 масових б-к (фонд — 27,4 млн. одиниць зберігання). Серед найбільших книжкових зібрань — Бібліотека харківська наукова імені В. Г.Короленка (близько 6 млн. одиниць зберігання) й б-ка Харківського ун-ту (понад 3 млн. одиниць зберігання). В області 1134 клубні заклади, 1169 кіноустановок з платним показом, 6 держ. музеїв — Харківський історичний музей (філіали — краєзнавчі музеї в Краснограді й Ізюмі, відділ — Музей рад.-чехосл. дружби в с. Соколовому Готвальдівського р-ну), Харківський художній музей, Худож.-меморіальний Рєпіна І. Ю. музей в Чугуєві, Літ.-меморіальний музей Г. С. Сковороди в с. Сковородинівці Золочівського р-ну (див. Сковороди Г. С. музеї); крім того, 212 музеїв [у т. ч. Таранівський музей бойової слави широнінців (Готвальдівський р-н), Пархомівський історико-худож. музей (Краснокутський р-н) та ін.] і музейних кімнат, що працюють на громад. засадах; 21 музею присвоєно звання народного. При культурно-освітніх закладах — 9,5 тисяч колективів художньої самодіяльності, в яких беруть участь понад 147 тис. аматорів, 74 колективи удостоєно звання народних.

Серед художніх колективів X. о. — народні самодіяльні хорові колективи Золочівського районного будинку культури, Катеринівського сільського будинку культури Лозівського р-ну, академічна хорова капела Богодухівського районного будинку культури, нар. самодіяльна чоловіча капела ветеранів Великої Вітчизн. війни та працюючої молоді м. Валки, нар. самодіяльний ансамбль бандуристів й агіткультбригада

Красноградського районного будинку культури, нар. самодіяльні хореографічні колективи Вовчанського й Первомайського районних будинків культури.

Велику культурно-освітню роботу проводять палаци культури тракторного й електромеханічного з-дів, а також будівельників імені

О. М. Горького — в Харкові, клуби Зміївської ДРЕС (Готвальдівський р-н), заводу ім. Дзержинського — в Ізюмі, радгоспів "Глобівський" Краснокутського р-ну, ім. 60-річчя Великого Жовтня Чугуївського р-ну, обл. наук.-методичний центр нар. творчості і культурно-осв. роботи, обласний міжспілковий Будинок самодіяльної творчості та ін. Широкого розвитку набуло самодіяльне образотворче й декоративно-ужиткове мистецтво. В області працюють бл. 700 самодіяльних художників і майстрів нар. творчості. Серед них — самодіяльні художники засл. майстри нар. творчості Г. П. Чернишенко та А. С. Гунько, художник по малюнку на бересті, засл. майстер нар. творчості Б. І. Чурилов (усі —в Харкові), учасники багатьох респ., всесоюз. і міжнар. виставок декоративного мистецтва різьбяр Б. А. Лубенець (с. Артемівка Чугуївського р-ну), самодіяльний художник О. П. Золотухін, майстер худож. в'язання й вишивання Ф. М. Соколовська (усі — в Харкові). Серед позашкільних закладів X. о.— 2 палаци й 38 будинків піонерів і школярів, 39 станцій юних натуралістів і юних техніків, екскурсійно-туристська станція, 29 дит. спорт. шкіл, дит. парк, дит. стадіон, дит. залізниця "Мала Південна". Працюють видавництва: "Соціалістична Харківщина" — обкому Компартії України, "Прапор" — респ. вид-во системи Держкомвидаву УРСР та при Харків. ун-ті— видавничого об'єднання "Вища школа". Виходять обл. газети— "Соціалістична Харківщина", "Красное знамя" та "Ленінська зміна", міська "Вечірній Харків", 25 районних газет; літ.-худож. та громад.-політ. журнал "Прапор". У Харкові міститься Книжкова палата УРСР імені Івана Федорова. Обл. к-т по телебаченню (працює по 3 програмах) і радіомовленню (працює по 5 програмах). Телецентр у Харкові. Трудящі Харківщини підтримують екон., наук. та культур. зв'язки з трудящими Познанського й Калішського воєводств ПНР (1976).

X. о. багата на істор., археол., архіт., етногр. пам'ятки. Взято д-вою під охорону 1853 пам'ятки історії та культури. В області чимало пам'ятних місць, пов'язаних з життям і діяльністю революц., держ. і парт. діячів, відомих представників вітчизн. науки й культури (див. карту Основні пам'ятники і пам'ятні місця Харківської області, окремі статті про райони, райцентри та ін. населені пункти області).

Літ.: История городов и сел Украинской ССР. Харьковская область. К., 1976; Голиков А. П., Благов В. П. Харьковская область (экономико-географическая характеристика). "Экономическая география", 1980—81, в. 28, 30; Народне господарство Української РСР у 1982 році. Статистичний щорічник. К., 1983.

В. П. Мисниченко.

харківська область - leksika.com.uaхарківська область - leksika.com.uaхарківська область - leksika.com.uaхарківська область - leksika.com.ua

харківська область - leksika.com.uaхарківська область - leksika.com.ua

харківська область - leksika.com.uaхарківська область - leksika.com.uaхарківська область - leksika.com.uaхарківська область - leksika.com.uaхарківська область - leksika.com.uaхарківська область - leksika.com.uaхарківська область - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази