Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Г-гон arrow ГОЛОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
   

ГОЛОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

- найвища посад, особа Верховної Ради України. Така ж посада існувала і в УРСР. Першим Головою ВР республіки був М. Бурмистенко, обраний на цю посаду 25.VIІ 1938. За респ. Конституцією 1937 Голова ВР УРСР керував її засіданнями і відав її внутр. розпорядком. Але фактично більш впливовою особою на той час був голова Президії ВР. Конституція УРСР 1978 зафіксувала практично такий самий правовий статус Голови ВР УРСР, як і Осн. Закон 1937. Зміни відбулися у кін. 80-х— 1-й пол. 90-х рр., коли істотно зросла роль ВР та її Голови у вирішенні сусп.-політ, питань і становленні держ. незалежності України. Починаючи з 27.Х 1989, до Конституції вносилися зміни і доповнення у напрямі розширення повноважень Голови ВР, а 24.VІІI 1991 було прийнято спец. Закон «Про надання додаткових повноважень Голові Верховної Ради України». За цим законом Г. В. Р. У. до обрання

Президента України наділявся дод. повноваженнями: видавати в межах з аконодавства д-ви обов'язкові для виконання на її території розпорядження; зупиняти дію постанов і розпоряджень КМ України, наказів міністрів та ін. посад, осіб, підвідомчих КМ, у разі їх невідповідності Конституції і законам країни — до розгляду цих актів ВР; зупиняти дію рішень обл., районних, міських, районних у місті рад, прийнятих з порушенням Конституції та законів України, — до їх розгляду ВР.

Після обрання Президента України (1991) розпочався процес перерозподілу повноважень між ним та Г. В. Р. У. у напрямі розширення повноважень Президента. Так, до підписання Конституційного договору між ВР та Президентом України (8.VI 1995) Г. В. Р. У., за Конституцією, був уповноважений: здійснювати заг. керівництво підготовкою питань на розгляд ВР; підписувати акти, прийняті ВР і Президією Верховної Ради України (з 27.X 1989 голова законод. органу очолив і Президію ВР), представляти ВР кандидатури для обрання на посади Першого заступника і заступника Г. В. Р. У., а також пропозиції щодо персонального складу Конституційного Суду України; подавати парламентові кандидатури для обрання або призначення на посади Голови КС України, Голови Верховного Суду України, Голови Вищого арбітражного суду України, Генерального прокурора України, Голови правління Національного банку України, гол. редактора газети ВР України; припиняти дію актів КМ, міністерств України, ін. підвідомчих КМ органів у разі їх невідповідності Конституції України з одночасним винесенням на розгляд ВР або КМ питання про скасування цих актів; видавати розпорядження. За Конституційним договором, функції Г. В. Р. У. були здебільшого зведені до його орг. діяльності у ВР і представництва укр. парламенту у внутр. і зовн. відносинах. Г. В. Р. У. втратив право зупиняти дію актів КМ та підвідомчих йому органів, були обмежені його повноваження і щодо подання кандидатур для обрання на відповідні держ. посади. За ним у цій частині залишилося: представлення кандидатур для обрання на посади заступників Г. В. Р. У., гол. редактора газети ВР; подання спільно з Президентом кандидатури Голови КС для призначення ВР; внесення пропозицій щодо половини кандидатур до складу суддів КС України. За чинною Конституцією Г. В. Р. У. обирає Верх. Рада зі складу депутатів. Вона ж має право відкликати його з посади. Функції Г. В. Р. У. такі: а) веде засідання ВР; б) організовує підготовку питань для розгляду на цих засіданнях; в) підписує акти, прийняті ВР; г) представляє ВР у зносинах з ін. органами держ. влади України та органами влади ін. держав; д) спрямовує роботу апарату ВР. Головами ВР УРСР — України були: М. Бур-мцгтенко (1938-41), О. Корнійчук (1947-53, 1959-72), П. Тичина (1953-59), М. Білий (1972-80), К. Ситник (1980-85), П. Костюк (1985-90), В. Івашко(4УІ 1990- 18.УІІ 1990), Я.Кравчук (1990-91), І. Плющ (1991-94), О. Мороз (1994-98), О. Ткаченко(3 1998).

Ю. С. Шемшученко.

 

Схожі за змістом слова та фрази