Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow кен-комен arrow КОЛЕКТИВНА ВЛАСНІСТЬ НА ЗЕМЛЮ
   

КОЛЕКТИВНА ВЛАСНІСТЬ НА ЗЕМЛЮ

- форма зем. власності, введена в зак-во України та деяких ін. країн СНД на поч. 90-х рр. з метою приватизації сільськогосп. земель, що перебували у власності д-ви й були надані у користування колгоспам, радгоспам та ін. сільськогосп. підприємствам. В Україні К. в. на з. введена Законом «Про форми власності на землю» (1992) та більш докладно закріплена в Земельному кодексі України. Відповідно до зак-ва суб'єктами права К. в. на з. є колект. сільськогосп. підприємства (КСП), сільськогосп. кооперативи, садівн. т-ва та сільськогосп. акц. т-ва, в т. ч. утворені на базі радгоспів та ін. держ. сільськогосп. підприємств. Сільськогосп. підприємствам, яким земля була передана у колект. власність, видавалися держ. акти на право К. в. на з. Розпорядження землями колект. власності здійснювалося за рішенням вищого органу управління таких підприємств — загальних зборів.

Інститут права К. в. на з. вводився з метою забезпечення передачі сільськогосп. угідь у власність «тих, хто працює на землі», тобто членів (працівників) сільськогосп. підприємств. Саме тому до держ. акта на право К. в. на з. додавався список членів г-ва. Згідно із ЗК України кожний член такого сільськогосп. підприємства, що був включений до зазначеного списку, отримав право на середню зем. частку. Вона являла собою умовну частину землі г-ва, розмір якої визначався для тер. кожної сільс., селищ, чи міської ради шляхом ділення заг. розміру сільськогосп. земель у межах тер. ради на кількість членів (працівників) сільськогосп. підприємств, пенсіонерів з-поміж них та працівників соціальної сфери. Член сільськогосп. підприємства, який отримав право на середню зем. частку, міг розпорядитися нею шляхом передачі її у спадщину, продажу частки ін. особам, а при виході із членів г-ва — також і шляхом виділення частки в натурі у вигляді зем. ділянки, що передавалася цій особі у приватну власність. У серед. 90-х рр. правовий режим зем. часток був дещо змінений. З виходом указів Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» (1994) та «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (1995) середня зем. частка була замінена зем. часткою (паєм), право на яку посвідчувалося сертифікатом на право на зем. частку (пай). Згідно з указами власник зем. частки (паю) отримав право розпорядження нею шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, застави, передачі у спадщину. Крім того, він міг безперешкодно вийти з членів г-ва та виділити частку в натурі у вигляді окр. зем. ділянки, право на яку посвідчувалось держ. актом на право приват, власності на землю.

Нарешті, було змінено порядок визначення розміру частки. Він (розмір) став визначатися шляхом ділення площі сільськогосп. угідь підприємства на заг. кількість його членів. На підставі названих указів в Україні було проведено масове паювання сільськогосп. земель, переданих сільськогосп. підприємствам у колект. власність. До кін. 90-х рр. бл. 7 млн. членів сільськогосп. підприємств, у т. ч. пенсіонерів, отримали зем. сертифікати. Наст, зміни у статусі К. в. на з. пов'язані з указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» (1999). Відповідно до рекомендацій указу протягом грудня 1999 — квітня 2000 майже всі КСП були реорганізовані у приватні підприємства, т-ва з обмеженою відповідальністю, сел. (фермерські) г-ва та сільськогосп. кооперативи. Ці юрид. особи вже не є суб'єктами права К. в. на з. Таким чином, сфера застосування права К. в. на з. значно звузилася.

Літ.: Шульга М. В. Актуальные правовые проблемы зем. отношений в совр. условиях. X.. 1998.

П. Ф. Кулинич.

 

Схожі за змістом слова та фрази