(лат. lictores — охоронці, від 1і-gare — зв'язувати) — у Давньому Римі почесна варта, яка супроводжувала магістратів вищого рівня (диктаторів, консулів, преторів та ін.) у громад, місцях. Вони несли перед собою фасції (лат. fasces) — зв'язане в пучок пруття (лозини) як символ влади (imperium). За межами Риму в пучок втикали сокиру як символ магістрат, влади. Перед диктатором йшли 24 Д., перед консулом — 12, перед претором — 6. Л. звертали увагу присутніх на появу магістрата, підтримували порядок, виконували вироки.
О. А. Підопригора.
|
