Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow камб-кант arrow КАМПУЧІЯ
   

КАМПУЧІЯ

Народна Республіка Кампучія, Камбоджа (до 1976) — держава в Пд.-Сх. Азії, на п-ові Індокитай. На Пд. і Пд. Зх. омивається водами Сіамської затоки.

Державний лад. К.— республіка. В 1979 внаслідок перемоги революц.-патріотичних сил створено Народно-революційну раду (НРР) — єдиний законний уряд країни.

Природа. Берегова лінія К. розчленована численними затоками та бухтами. Рельєф переважно рівнинний. На Зх.— гори Кравань з найвищою вершиною К.— г. Ораль (вис. 1813 м), на Сх.— відроги Аннамських гір. Надра країни вивчені слабо, виявлено поклади заліз. руди, свинцю, золото, фосфорити, дорогоцінне каміння, мармур. Клімат субекваторіальний, мусонний. Пересічна т-ра найтеплішого місяця (квітня) +29, +30°, найхолоднішого (грудня) +25, +26°. На рівнині випадає 700—1500 мм опадів на рік, у горах до 2000 мм. Річкова сітка густа. Гол. ріка — Меконг, для якої характерні сезонні коливання рівня води. На рівнинах поширені родючі алювіальні й червоноземні, в горах — латеритні грунти. Під лісами — бл. 75% тер. К. На Сх. переважають листопадні тропічні ліси, в горах — вічнозелені, вздовж узбережжя Сіамської зат.— мангрові. Значні площі займає савана.

Населення. Осн. нас. К.— кхмери; живуть також в'єтнамці, китайці, малайці та ін. Офіц. мова — кхмерська. Пересічна густота нас.— бл. 28 чол. на 1 км2 (1979, оцінка). Міське населення — нечисленне. Найбільші міста: Пномпень, Баттамбанг.

Історія. Перші відомості про діяльність людини на тер. сучас. К. належать до раннього неоліту. В 1—6 ст. н. е. на тер. К. існувала монархія Фунань. У 7—8 ст. тут виникли д-ви Ченла Землі й Ченла Води. У 9—13 ст. на тер. К. існувала д-ва Камбуджадеш. У 15 ст. з'явилася назва країни — Камбоджа. В 18—19 ст. основу соціальної структури К. становили сел. громади. У 1863 Франція нав'язала К. договір про протекторат. У 1887 К. ввійшла до створеного франц. колонізаторами Індокит. союзу. В 60-і рр. 19 ст., 1926, 1949 в К. сталися антиколоніальні виступи. У період 2-ї світової війни 1939—45 К. 1940 окупувала Японія. В 1945 тер. К. знову захопили франц. війська. Народ К. вів наполегливу боротьбу за свою незалежність. 9.ХІ 1953 королівство Камбоджа стало незалежною д-вою. У 1956 встановлено дипломатичні відносини з СРСР. У 1957 К. прийняла закон про нейтралітет. У 50—60-х рр. у країні здійснено ряд перетворень позитивного характеру. У березні 1970 в К. відбувся реакційний держ. переворот. У квітні 1970 США ввели на тер. К. свої війська, які разом з частинами збройних сил проамер. південнов'єтнамського (сайгонського) режиму почали воєнні операції проти патріотичних сил на Пд. Сх. К. Агресія американо-сайгонських військ викликала рішучий опір кампучійського народу. Під тиском світової прогресивної громадськості США у червні 1970 вивели свої наземні війська з тер. К., 1974 припинили її бомбардування. Проте США продовжували подавати допомогу реакц. режиму К., проти якого чарод країни вів боротьбу. З 1970 її очолював Нац. єдиний фронт Кампучії. В квітні 1975 боротьба кампучійського народу завершилася перемогою. У 1975 було прийнято конституцію (набула чинності 5.І 1976), згідно з якою країна почала називатися Демократичною Кампучією. Проте владу в К. захопила промаоїстська кліка Пол Пота та Ієнг Сарі. В країні було встановлено режим фашист. диктатури, проводилися масові репресії, фізично винищено бл. З млн. чоловік, зруйновано нар. г-во й культуру. Проти правлячої кліки розгорнувся масовий нар. рух. 2.XII 1978 в К. створено Єдиний фронт нац. порятунку Кампучії (ЄФНПК), який проголосив програму побудови в країні нар.-демократичної д-ви. 7.І 1979 патріотичні сили, очолювані ЄФНПК, здобули перемогу. Всю повноту влади в країні взяла на себе Народно-революційна рада (НРР). На місцях створилися нар. комітети самоврядування. 11.І 1979 НРР виступила з маніфестом, який проголосив Народну Республіку Кампучію. К. проводить на зовн. арені політику миру, дружби і неприєднання. З 1955 К.— член ООН.

Ю. П. Дементьєв.

Господарство. К.— агр., слаборозвинута в екон. відношенні країна. Після проголошення незалежності 1953 вживались заходи для подолання колоніальної спадщини. В економіці було створено держ., нац. приватнокапіталістичний та мішаний (за участю нац. та іноз. капіталу) сектори, націоналізовано зовн. торгівлю та банки. Г-во почало розвиватися на планових засадах. Великої шкоди економіка К. зазнала в результаті бомбардувань країни авіацією США та відкритої воєнної агресії амери-канськ. і сайгонських військ, було зруйновано понад 80% всіх підприємств, знищено бл. 60% каучукових плантацій, на 70—80% виведено з ладу з-ці, шосейні автошляхи і порти, значно скоротився збір с. -г. культур, загинуло багато худоби. Після визволення країни 1975 курс промаоїстського уряду К. на створення суспільства "без міст і заробітної плати" у період 1975—78 призвів до глибокого занепаду гол. галузей економіки країни. З січня 1979 новий уряд став вживати заходів щодо пожвавлення і перебудови нар. г-ва на демократичних засадах. Основа економіки — с.г. Гол. с.-г. культура — рис, під посівами якого було зайнято 75% оброблюваних земель (1977). Вирощують також кукурудзу, батат, ямс, цукрову тростину, тропічні фрукти, цукр. й кокосову пальми, арахіс, овочі тощо. На плантаціях культивують гевею, з якої виробляють натуральний каучук (на експорт). У 1977 в країні налічувалося (млн. голів): великої рогатої худоби (разом з буйволами) — бл. 2,5, свиней — 0,8, птиці — 6,5. В лісах заготовляють деревину цінних порід (сал, тик), збирають сирий лак, кардамон, гутаперчу. На узбережжі та у внутр. водоймах — рибальство. Пром-сть базується в основному на переробці місц. с.-г. продукції. Переважають невеликі підприємства: рисоочисні, харчосмакові, деревообр., текст., а також по виробн. каучуку. В незначній кількості добувають фосфорити, магнезит, заліз. руду і руди кольорових металів, дорогоцінне каміння, розробляють родовища мармуру та базальту. Інші галузі представлені окремими підприємствами (нафтопереробний, цем., металообр., тракторо-автоскладальний, шинний, хім. з-ди, паперова ф-ка, судноремонтний док тощо). Осн. пром. центри: Пномпень, Баттамбанг, Кампонгсаом. Довж. з-ць — 655 км, автошляхів з твердим покриттям — бл. 4,8 тис. км. Важливе значення мають внутр. водні шляхи. Гол. порти — Кампонгсаом (морський), Пномпень (річковий). Поблизу Пномпеня — міжнар. аеропорт Почентонг. З К. вивозять каучук, деревину, перець та деякі ін. с.-г. продукти; довозять машини, хім. товари, метали та металовироби, продовольство, текстиль, нафту. Грошова одиниця — рієль.

Б. П. Яценко.

Освіта. Переважна частина населення К. неписьменна. До 1975 відвідування поч. школи вважалося обов'язковим для дітей 6—12 років. Термін навчання у поч. школі — 6 років, у серед.— 7 (4+3), але після 1975 промаоїстський режим К. узяв курс на ліквідацію системи освіти. В К. було закрито майже всі серед. і вищі навч. заклади, а в тих, що функціонували, проводилося т. з. революц. виховання молоді в маоїстському дусі. До 1975 в К. діяли: Буддійський ун-т, Ун-т красних мистецтв, Пномпенський ун-т, Тех. ун-т, С.-г. ун-т, Вищий технологічний ін-т (збудовано за допомогою СРСР); наук. заклади — Ін-т по вивченню буддизму, буддійська асоціація, Нац. ін-т статистики й екон. досліджень; Нац. б-ка, Нац. музей кол. королівського палацу, військовий музей, усі — в Пномпені. З 1975 у країні закрилися культур. й наук. заклади. Нац. б-ку було перетворено на склад. Після повалення антинародного режиму в січні 1979 проводиться робота по відновленню системи освіти. У Пномпені виходить газ. "Кампучія", функціонує Кампучійське інформаційне агентство.

В. З. Клепиков.

Література. Перші відомі пам'ятки л-ри К. на санскриті належать до 2 ст. На поч. 7 ст. з'являються пам'ятки кхмерською мовою. В 9 — на поч. 15 ст. на санскриті писали Яшоварман II, Кавішвара, Йокіндра, Субхадра, кхмерською мовою — Дуонг, Тьєй Нон, Пхок-дей та ін. Деякі твори були написані й палі мовою. Значним явищем л-ри 15 ст. була народна поема "Тум і Теау". Один з кращих творів кін. 19 — 1-ї пол. 20 ст.— поема Бамрае Утей Нгинга "Сратоп Тьєк", створена на матеріалі давніх переказів. У 30—40-х рр. з'явилися перші романи гуманістичного спрямування Ньок Тхаєма, Рим Кіна, Ну Хатя. Важливі соціальні проблеми порушували письменники 50—60-х рр. Тіу Оль, Хель Сумпха, Суон Сорен, Ноп Саван та ін.

Архітектура. На тер. К. від давніх часів залишилися менгіри, бронзові урни. Характерним житлом кхмерів були будинки на палях. У 7 ст. будували прасати — храми-вежі, які складали ансамблі (Самбор-Прей-Кук). Розквіт архітектури К. припадає на 9—ІЗ ст., коли в р-ні Ангкор виникло 8 міст, а в них понад 1000 споруд. Були поширені "храми-гори", що їх будували на природному або штучному фундаменті, звичайно в центрі міста (Прах-Ко в Ролуосі, 879 — 880; Бантеай-Срей, буд-во розпочато 967). Найзначніші храмові комплекси 12—13 ст.— Ангкор-Ват і Ангкор-Тхом, багато прикрашені скульптурою, кам. різьбленням, рельєфами. З 14 ст. кам. буд-во занепало. В колоніальний період в архітектурі панував еклектизм. Після проголошення незалежності К. почали інтенсивно забудовуватись міста (Пномпень, Кампонгсаом та ін.) адм., громад.та житл. будівлями, які органічно поєднуються з мальовничим природним середовищем (будівлі відомого кхмерського арх. Ван-молівана — концертний зал "Чак-домук", Палац спорту, Центр. ринок; комплекс ун-ту, Вищий технол. ін-т, госпіталь, олімпійський стадіон — побудовані за допомогою Рад. Союзу; монумент Незалежності та ін.). В період 1975— поч. 1979 багато архіт. і мистецьких пам'яток зруйновано.

Образотворче мистецтво. Найдавніші пам'ятки мист. на тер. К. належать до доби неоліту (кераміка). Відомі вироби з бронзи (1-е тис. до н. е.). Статуї 6—8 ст. подібні до індійських. Архіт. споруди 9—13 ст. оздоблювали скульптурою та орнаментом. З 14 ст. статуї виготовляли переважно з бронзи або дерева. На поч. 20 ст. в розписах і картинах декоративна стилізація поєднувалася з реалістичними елементами. Представники живопису і графіки К.: Нгок Дім, Сам Юн та ін. Традиційні види декоративно-ужиткового мист. — батик, різьблення на кості й дереві, гравірування, вишивання. Музика, театр. Музика кхмерів грунтується на пентатоніці, структуру її визначає ритм. У нац. оркестрі гол. місце належить ударним інструментам — барабанам (сампхо, чхайям), подвійним литаврам (скотхом), цимбалам, гонгам; духовим — гобою (пей о, пей-пок, пра пей), тростин, флейті (кхлой); струнним — лютні (та дієу, тяпей, кхе), інструментам типу скрипки (тро-че, тро-сао, тро-кмає). Для муз. культури К. характерний балет, у якому осн. ролі виконують жінки, а 2 чолові-ки-танцівники у масках грають демонів, блазнів і звірів. У 1964 і 1969 балет К. гастролював в СРСР.

Традиційним для К. є театр тіней. У 1955 було засн. Держ. Драм. театр. У Пномпені, Сіємреа-пі та ін. містах діяли постійні трупи. На розвитку культури К. згубно позначився режим промаоїстської кліки. З 1979 традиції кампу-чійського мист. відроджуються. Поширюється худож. самодіяльність. Створюються і профес. мист. колективи. В м. Сіємреапі виник новий театр (поставив, зокрема, п'єсу "Сльози народу" — про злочини ворогів Кампучії).

Літ.: Миго А. Кхмеры. История Камбоджи с древнейших времен. Пер. с франц. М., 1973; Откаленко М. П., Сєдих Ю. А. Країна кхмерів. К., 1969; Современная Азия. Справочник. М., 1977; Кампучия: от трагедии к возрождению. М., 1979.

Кампучія - leksika.com.uaКампучія - leksika.com.uaКампучія - leksika.com.ua

Кампучія - leksika.com.uaКампучія - leksika.com.uaКампучія - leksika.com.uaКампучія - leksika.com.uaКампучія - leksika.com.uaКампучія - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази