Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow гре-гроб arrow ГРИБИ
   

ГРИБИ

(Fungi, Мусоса) - група безхлорофільних організмів. Одні дослідники відносять Г. до нижчих рослин, інші - до відособленої групи організмів, близьких до тваринних. Бл. 100 тис. видів Г., поширених на всій земній кулі. Гриби - гетеротрофи, живляться органічними речовинами осмотично (адсорбтивне живлення), дістаючи їх або з неживого субстрату - сапрофіти, або з живих організмів - паразити. Види деяких Г. перебувають у симбіозі з водоростями (лишайники) та деревними рослинами, утворюючи мікоризу. Вегетативне тіло Г. складається з міцелію (грибниці), тобто сплетення нитчастих гіф. У нижчих Г. гіфи прості або розгалужені, без перегородок (одноклітинні); у вищих - з перегородками (багатоклітинні). Клітини Г. одно-, дво- або багатоядерні. Клітинна оболонка гіф щільна. Важливою ознакою вищих Г. (сумчастих грибів і базидіоміцетів) є здатність утворювати специфічні для певних груп плодові тіла, що розвиваються з вегетативного міцелію. В одних груп - це вмістища спороносних органів, в інших - утвори різної форми (в численних видів - шапинка на ніжці, іноді сидяча), на поверхні яких або на певних ділянках їх розвиваються спороносні органи. Сплетення розгалужених гіф утворює грибну тканину - плектенхіму. Щільна міцеліальна тканина наз. стромою, дуже щільне сплетення гіф - склероцієм. Г. різноманітні за типом онтогенетичного розвитку (див. Онтогенез), розмірами, формою, будовою плодоношень, особливостями розмноження - нестатеве (вегетативне) і статеве. При вегетативному розмноженні ізольована частина грибниці може продовжувати розвиток: у гіфах з'являються численні перегородки, що ділять їх на окремі клітини, які оформлюються як спори - тонкостінні (оїдії, артроспори) або товстостінні, здебільшого забарвлені (хламідоспори); при проростанні їх утворюється грибниця. У деяких Г. відоме й брунькування. Статеве розмноження полягає в злитті гаплоїдних (див. Гаплоїдія) гамет різних статевих знаків, внаслідок чого утворюється зигота. Форми статевого процесу в Г. дуже різноманітні. Г. містять білки, жири, вітаміни різних груп, ферменти, біологічно активні речовини, ефективні ростові речовини (гібереліни та ін.), глікоген (запасний продукт). В оболонках клітин гіф хітин (полісахарид) є майже в усіх груп Г. (в ооміцетів - целюлоза). За специфікою будови й розмноження Г. поділяють на 4 відділи, а кожний відділ-на класи. І. Слизовики - Myxomycota, класи: Рrоtosteliomycetes, Labyrinthulomycetes, Acrasiomycetes, Myxoga-stromycetes, Plasmodiophoromycetes. 2. Хітридієві Г.- Chytridiomycota, клас Chytridiomycetes. 3. Сапролегнієві Г.- Saprolegnio-mycota, класи: Saprolegniomycetes (Oomyceres, Phycomycetes s.. str.), Hyphochytriomycetes. 4. Вищі Г.- Eumycota, класи: Zygomycetes, Ascomycetes, Basidiomycetes. В окрему групу виділяють незавершені Г. (Fungi imperfecti, або Deuteromycetes); до них належать конідійні (нестатеві) стадії переважно сумчастих Г. Є екологічні групи Г., умови існування яких специфічні й дуже відмінні: водяні Г., грунтові сапрофіти, грунтові мікоризні, лишайникові лабульбеніальні Г. та ін. Значення Г. велике. Загальновідома роль ґрунтових мікоризних Г. у розвитку й стані лісу: вони забезпечують нормальний розвиток деревних і чагарникових рослин. Грунтові сапрофітні Г. беруть участь у мінералізації органічних речовин. Багато видів Г. їстівні. Деякі Г. використовують у хлібопекарській, кондитерській, спиртовій та виноробній (дріжджі), молочній (виготовлення сиру рокфору), фармацевтичній (джерела антибіотиків та онкостатичних речовин), харчовій (заготовлюють їстівні Г., культивують їстівні печериці, гливу) та ін. галузях пром-сті. Все більшого значення набувають Г. як джерело біологічно активних речовин. Велика кількість видів паразитних Г. є збудниками хвороб людини і тварин (див. Мікози). Значної шкоди завдають збудники грибних хвороб рослин культурним і лісовим рослинам. Є Г., що можуть спричинити тяжкі або й смертельні отруєння. Про окремі види Г. див. статті за їхніми назвами. Іл. див. на окремому аркуші, с. 400- 401.

Літ.: Визначник грибів України, т. 1-5. К., 1967-79; Зеров Д. К. Очерк филогении бессосудистых растений. К., 1972; Зерова М. Я. Атлас грибів України. К., 1974; Жизнь растений, т. 2. М., 1976; Кириленко Т. С. Атлас родов почвенных грибов. К., 1977; Пидопличко Н. М. Грибы- паразиты культурных растений. Определитель, т. 1-3. К., 1977.

М. Я. Зерова.

Гриби

 

Схожі за змістом слова та фрази