Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow каф-кек arrow КВАНТУВАННЯ ПРОСТОРУ-ЧАСУ
   

КВАНТУВАННЯ ПРОСТОРУ-ЧАСУ

— загальна назва теоретичних спроб у квантовій теорії поля приписати просторові і часові деяку "комірчасту" структуру з метою усунення властивих сучасній теорії елементарних частинок труднощів, пов'язаних з так званими "розбіжностями". Смисл останніх полягає у виникненні нескінченностей (розбіжних інтегралів) при обчислюванні деяких фіз. характеристик частинок (маси, електр. заряду тощо). Причину появи в теорії таких безглуздих з точки зору фізики результатів пов'язують з неадекватністю сучасних уявлень про простір-час з його дійсними властивостями при надмалих віддалях. Різні схеми К. п.-ч. тим чи ін. способом вводять додаткову (крім Планка сталої та швидкості світла у вакуумі) сталу — т. з. "мінімальну довжину" l. Її осн. роль полягає в зменшенні ("обрізанні") вкладу малих віддалей або, що те саме, малих довжин хвиль (λ≤≈ l) в інтеграли, що відповідають фіз. характеристикам, внаслідок чого інтеграли стають збіжними. В геом. плані введення сталої l приводить до деякої ефективної мікроструктури простору-часу, точний зміст якої залежить від конкретного способу квантування. Літ.: Блохинцев Д. И. Пространство и время в микромире. М., 1970.

П. І. Фомін.

 

Схожі за змістом слова та фрази