Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow страш-сюр arrow СУДОВИЙ УСТРІЙ ГАЛИЧИНИ ТА БУКОВИНИ У СКЛАДІ АВСТРІЇ
   

СУДОВИЙ УСТРІЙ ГАЛИЧИНИ ТА БУКОВИНИ У СКЛАДІ АВСТРІЇ

- система суд. органів, запроваджена на підвладних Австр. імперії (див. Австро-Угорщина) укр. землях Галичини та Буковини після рев. подій у Європі (див. «Весна народів»), які зумовили зміни в системі держ. органів Австрії, у т. ч. судових. Початок судової реформи було покладено Положенням 1849, дія якого поширювалася (з 1850) і на Галичину та Буковину. Відповідно до Положення засновувалися повітові, повітові колегіальні та крайові суди як суди першої інстанції. На тер. Галичини і Буковини було утв. 9 крайових судів. На основі реорганізованого апеляційного суду 1855 у Львові почав діяти вищий крайовий суд , компетенція якого поширювалася на Сх. Галичину і Буковину. Цісар, патентом 1854 передбачався поділ Галичини на 2 нац. області (українську і польську), але його не було втілено в життя. Натомість утв. ще один вищий крайовий суд — у Кракові. Наявність вищого крайового суду у Львові давала можливість використовувати укр. мову в судах на тер. його компетенції. Цей суд складався з: президії або президіального відділу; цив. сенату; крим. сенату; дисциплінар. сенату для суддів та нотаріусів; дисциплінар. комісії для службовців суду і тюремної охорони. До його компетенції входив розгляд у другій і третій інстанціях справ, які вирішувалися повітовими, крайовими або окруж. судами. Структура та компетенція вищого крайового суду у Львові залишалася незмінною до 1918. Згодом пов. суди було об'єднано з адм. органами, а пов. колег, суди в Галичині й Буковині згідно з Положенням 1853 протягом двох наст, років ліквідовано. В результаті колег, судами першої інстанції стали крайові суди, перейм, на окружні. За Законом 1867 відбулося відокремлення суд. органів від адміністративних і знову запроваджено пов. суди. Назва «крайовий» збереглася тільки за судами у Львові та Чернівцях. Крайовий суд як перша інстанція розглядав цивільні (визнання особи померлою, встановлення прав, усиновлення, спадкові справи, опікун, справи тощо) та крим. справи. Останні розглядалися тільки за участю присяжних засідателів, які виносили вердикт про вину, а суддя визначав лише міру покарання.

Львівський крайовий суд складався з двох відділів: цивільного і кримінального. 1896 при ньому було утв. управління з ведення зем. кадастру. До структури суду також входили сенат з торг, справ, управління цив.-суд. депозитів, суд. канцелярія, суд. санітарна служба, управління фунтових книг, управління тюрем, священики, судові перекладачі, екс-перти-хіміки, землеміри, експертиза у справах преси і видавництва, нотаріуси та нотар. палата у Львові, адвокати та палата адвокатів у Львові тощо.

Крайовий суд у Чернівцях за своїм статусом, підвідомчістю справ, структурою суттєво не відрізнявся від Львів, крайового суду. В 1849—50 при крайових судах запроваджено посаду держ. прокурора, а при вищому крайовому суді — генерального (з 1873 — старшого) прокурора. В такому вигляді крайові суди проіснували до розпаду Австро-Угорщини (1918).

Т. Г. Андрусяк.

 

Схожі за змістом слова та фрази