Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow кен-комен arrow КЛАСИЧНА ШКОЛА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА
   

КЛАСИЧНА ШКОЛА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

— наук, напрям, започаткований у 2-й пол. 18 ст. Панував до ост. третини 19 ст. Має своїх послідовників і тепер. Пізніші класики (неокласики, нормативісти та ін.) будують свої концепції із залученням ідей соціологічної школи кримінального права, однак залишаються фактично на позиціях класич. напряму. Родоначальниками К. ш. к. п. вважаються відомі європ. просвітителі Ш. Л. Монтеск'є і особливо Ч. Б. Беккаріа. В їхніх працях, що похитнули підвалини феод. крим. права і були спрямовані проти його жорстокості, смертної кари та реліг. нетерпимості, сформульовано гуманіст, ідеї цивілізованого крим. права. Вони відповідали вимогам часу, поширились у багатьох д-вах Європи, мали численних прихильників.

У різні періоди в різних країнах ідеї К. ш. к. п. виражали своєрідно. Так, особливості розвитку Німеччини зумовили і специфіку розвитку в ній науки крим. права, в якій ні у 18, ні в 19 ст. не виявилося багатьох прогресивних гуманіст, ідей, котрі характеризують цю науку, скажімо, у Франції. Якщо, напр., нім. класики виходили з філософських концепцій І. Канта, Г. В. Ф. Гегеля і Й. Г. Фіхте, то франц. криміналісти — з філософії франц. просвітництва. Найвідомішими представниками школи були І. Бейтам (Англія), П. Россі (Франція), Ф. Каррара (Італія), А. Фейербах, К. Грольман, К. Біндінг (Німеччина), Н. С. Таганцев, Н. Д. Сергеєвський (Росія). В Україні цю школу представляли Л. Є. Володимиров (Харків) і О. Ф. Кістяківсь-кий та його учень Л. С. Білогриць-Котляревський (Київ).

К. ш. к. п. сприйняла ідеї рівності всіх людей перед законом, принцип «немає злочину, немає покарання без закону» (лат. — nullum crimen, nulla poena, sine lege), обгрунтувала принцип суб'єктивної вини, відповідності покарання тяжкості злочину. Вона докладно за допомогою юрид. догматики розробила всі осн. інститути крим. права, поняття злочину і покарання, складу злочину та його елементів, форм винності, стадій вчинення злочину, співучасті тощо. Юрид. вчення К. ш. к. п. про злочин і покарання — це наук, обгрунтування правових гарантій особи, елементар. прав і свобод, котрі були проголошені бурж. демократією і закріплені в крим. зак-ві. Класична школа справила величезний вплив на зміст як ранніх кодексів бурж. права (КК Франції 1791 і 1810, Баварський КК 1813), так і пізніших кодифікацій 19 ст. (Німецьке крим. уложення 1871; Нідерландське крим. уложення 1881, Італійський КК 1889, Російське крим. уложення 1903). У 20 ст. більшість крим. кодексів, які приймалися у різних країнах, хоча і зазнали істотного впливу соціол. школи, проте зберігають усі осн. положення, розвинуті К. ш. к. п. та інтегровані крим. правом будь-якої цивіліз. д-ви (напр., КК Бельгії 1930, КК Швейцарії 1950, КК Швеції 1965, КК Австрії 1975, КК Франції 1992 та ін.). У рад. л-рі ідеї К. ш. к. п. висвітлювались однобічно, з класових позицій. Якщо її гуманіст, спрямованість визнавалася під час боротьби з феодалізмом, то після перемоги буржуазії К. ш. к. п. розглядалась як реакц. течія, спрямована на а пологетику бурж. ладу. Такий підхід по суті перекреслював досягнення прогрес, крим.-правової думки, які були зроблені представниками цієї школи. Безумовно, К. ш. к. п. мала недоліки, головні з яких — чисто юрид. світогляд, що розглядав крим. право окремо від соціальної дійсності, захоплення абстракт, конструкціями і контроверзами, нормативізм, котрий зводив дослідження крим.-правових проблем до лог. будування юрид. понять, відсутність у деяких випадках історизму у вивченні злочину і покарання та ін. Однак ці недоліки не можуть затьмарити все те, що зробила К. ш. к. п. у обстоюванні цивіліз. засад крим. права.

Літ.: Кистяковский А. Ф. Элементарный учебник общего уголов. права... К., 1891; Решетников Ф. М. Уголов. право бурж. стран, в. 2. М., 1966; Уголов. право Украины. Общая часть. X., 1998.

М. І. Бажанов.

 

Схожі за змістом слова та фрази