Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow зат-зміш arrow ЗЕМЛІ ПРИРОДООХОРОННОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
   

ЗЕМЛІ ПРИРОДООХОРОННОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

— землі, де розміщені об'єкти і території природно-заповідного фонду. Належать до категорії земель природоохор., оз-доров., рекреац. та істор.-культур, призначення. 3. п. п. поділяються на: землі природ, територій та об'єктів природ.-заповід. фонду — природні та біосферні заповідники, нац. природні парки, регіон, ландшафтні парки, заказники (за винятком мисливських), ділянки, на яких розміщені пам'ятки природи та заповідні урочища; землі штучно створених об'єктів природ.-заповід. фонду (бот. сади, дендрологічні і зоологічні парки, парки — пам'ятки сад.-парк, мист-ва). Правовий режим 3. п. п. регулюється Земельним кодексом України і Законом «Про природно-заповідний фонд України» (1992). Відповідно до цих актів на 3. п. п. забороняється діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню або може негативно впливати на їхній якісний стан. Для забезпечення природоохор. режиму заповідників, нац., зоологічних і дендрологічних парків, парків — пам'яток сад.-парк. мист-ва, бот. садів, заказників (за винятком мисливських), заповід. урочищ, пам'яток природи встановлюються охоронні зони із забороною у межах цих зон діяльності, яка шкідливо впливає або може впливати на забезпечення режиму земель цієї категорії.

Держ. контроль за забезпеченням режиму 3. п. п. здійснюють органи М-ва охорони на-вкол. природ, середовища та ядер, безпеки України, місц. ради і держ. адміністрації.

В. І. Андрейцев.

 

Схожі за змістом слова та фрази