Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ш arrow ШУЛЬГИН
   

ШУЛЬГИН

Василь Віталійович [1(13).І 1878, Київ — 13.ІІ 1976, Володимир] — рос. монархіст, юрист, політ, діяч. Закін. 1900 юрид. ф-т Київ, ун-ту. Працював у Київ, політех. ін-ті. Деякий час жив на селі (у власному маєтку), був земс. гласним. Згодом зайнявся журналістикою, був співробітником, аз 1913 — редактором газ. «Киевлянин», яка стояла на русифікатор, позиціях. Активно підтримував столипін. реформи. Був членом шовініст. «Русского собрания» (з 1911). Обирався депутатом перших трьох Держ. дум, входив до фракції рос. націоналістів і поміркованих правих. У дні Лют. революції 1917 увійшов до Тимчас. к-ту Держ. думи. 2.III 1917 разом з О. І. Гучковим прийняв у Пскові від Миколи II док-т про його відречення від престолу на користь вел. князя Михайла Олександровича, а наст, дня брав участь у нараді, на якій вел. князь Михайло Олександрович відмовився зайняти престол до відповід. ухвали Установчих зборів. За Тимчас. уряду був актив, прибічником продовження імперіаліст, війни «до переможного кінця». Запеклий противник автономії України, будь-яких поступок укр. нац.-визв. рухові, компромісів з Укр. Центр. Радою. Редагований ним «Киевлянин» постійно виступав з нападками на укр. політ, діячів, на Укр. революцію.

Шульгин Василь Віталійович - leksika.com.ua

Ш. підтримав спробу встановлення у Росії військ, диктатури, доводив необхідність ліквідації дем. завоювань. Під час корніловського заколоту 30.УІІІ(12.ІХ) 1917 був заарештований у Києві за наказом Крайового к-ту з охорони революції. Після звільнення очолив у Києві «Русский национальный союз». Виступав проти рад. влади, за повернення до монарх, ладу. Після зайняття Києва денікінцями брав участь у розгортанні монархічно-білогв. руху, редагував газ. «Великая Россия». Очолював комісію у нац. справах при денікін. уряді, був головою антирад. «Южнорусского национального центра».

З кін. 1920 Ш. — в еміграції (Великобританія, Франція, Югославія). 1937 відійшов від політ, діяльності. 1944 був заарештований в Югославії і переправлений до СРСР, засуджений до перебування в таборах; 1956 звільнений. Жив у Владимир, обл. (РСФРР), займався літ. діяльністю, звертався з відкритими листами до рос. еміграції із закликом відмовитися від ворожого ставлення до рад. влади. Автор низки мемуар. і публіцист, праць: «Монархісти» (1918), «Нариси», «Три столиці» (обидві — 1921), «Дні. Белград» (1921, 1990), «Пригоди князя Вороненького» (1934) та ін.

Літ.: Кушнирович М. Тот самый Шульгин. «Родина», 1995, № 6.

В. Ф. Солдатенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази