(пізньолат. concordatum — угода) — угода між папою римським як главою катол. церкви та урядом певної д-ви щодо становища і діяльності катол. церкви, її прав і привілеїв (призначення єпископів, церк. власність, звільнення від податків, особливі права у питаннях сім'ї і шлюбу, умови дип. відносин з
Ватиканом). Найвідоміші К.: Вормський конкордат 1122 між папою Калікстом II та імператором Священної Римської імперії германської нації Генріхом V, яким була завершена тривала боротьба за інвеституру; К. між Наполеоном І і папою Пієм VII (1801); між папою Пієм XI та фаш. урядом Італії (Латеранські договори 1929); між цим же папою та гітлер. урядом Німеччини (1933); між папою Пієм XII та франкістським урядом Іспанії (1953). У 70-х рр. 20 ст. переглянуто К. між пап
ою римським та рядом країн. 1976 внесено зміни в К. з Іспанією. У 80—90-х рр. К. укладено з Угорщиною, Польщею та ін. країнами Пд. і Пд.-Сх. Європи.
П. Л. Яроцький.
|
