Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow отр-оя arrow ОТРУЙНІ ТВАРИНИ
   

ОТРУЙНІ ТВАРИНИ

—тварини, в організмі яких містяться речовини, при різних формах контакту з якими в інших тварин чи людини виникають порушення життєвих функцій або настає смерть. Розрізняють первинно О. т. і вторинно О. т. Первинно О. т.— це тварини, отруйність яких є їхньою біол. властивістю, тобто притаманна всім особинам даного виду. Відомо бл. 5000 видів первинно О. т. Найбільше їх серед членистоногих (бл. 4000 видів). В СРСР — 1500 видів первинно О. т. Серед первинно О. т. розрізняють активно О. т., які мають особливі залози, що виділяють отруту, і пасивно О. т., які таких залоз не мають, а їхня отруйність залежить від властивостей тих або ін. тканин тіла, статевих клітин, крові. Так, у риби маринки отруйні ікра й очеревина, у жуків род. наривникових — кров; у риби марени, що живе і в Дніпрі, в період нересту ікра також отруйна Активно О. т., у свою чергу, поділяють на озброєних і неозброєних. Озброєні О. т., крім отруйної залози, мають апарат, що ранить: кнідобласти, хітинові волоски (у отруйної гусені), жало (у скорпіонів, жалячих перетинчастокрилих), ротові органи (у багатоніжок, павуків та ін.), плавці й кісткові шипи (у риб), отруйні зуби (у змій) тощо. Неозброєні О. т. мають лише отруйні залози — шкірні (у земноводних) та анальні (у попелиць та ін.), але не мають апарата для введення отрути. Отрута неозброєних О. т. діє при потраплянні на шкіру .звичайно ушкоджену, або на слизові оболонки. Вторинно О. т.— це види тварин, у яких отруйними бувають лише окремі особини; їхня отруйність виникає внаслідок певного режиму живлення, бактеріальної інфекції, впливу зовн. середовища тощо. Так, отруйними стають ті особини їстівних молюсків (мідій, устриць), а також риб, які певний час жили у забруднених водоймах; м'ясо осетра, білуги та ін. їстівних риб може стати отруйним внаслідок оселення в їхньому організмі бактерій, що виділяють речовини, отруйні для людини. Отруйність таких тварин виявляється лише при поїданні їх. Універсально отруйних тварин немає. Отрута даної тварини неоднаково діє на тварин різних видів і на людину. Так, добова смертельна доза отрути кобри для собаки вдвічі менша, ніж для кавії (у перерахунку на 1 кг маси тіла). Крім видової належності жертви і дози введеної отрути, отруйність О. т. залежить від її віку, пори року, фізіол. стану, а також від віку жертви, місця введення їй отрути та ін. Напр., кобра після тривалого голодування стає значно отруйнішою, а після линяння — у кілька разів отруйнішою, ніж до нього; деякі зміїні отрути не шкідливі при надходженні в травний апарат і сильно діють при потраплянні в кров; отрута діє тим сильніше, чим багатша на кровоносні судини тканина, в яку вона введена. Організм тварини і людини при введенні протягом тривалого часу невеликих доз отрути може поступово втратити чутливість до неї (напр., деякі пасічники — до бджоляної отрути). Серед О. т., що зустрічаються в УРСР, дуже мало небезпечних для життя людини. Тільки укус каракурта й гадюк іноді призводить до смерті. Тяжкий стан, а зрідка й смерть спричинює у людини укол отруйних спинних плавців або шипів морського дракончика, укол хвостового шипа морського кота; дуже болючий укол плавців морського йоржа. Укол скорпіона кримського, укус тарантула російського спричинюють біль і місцевий опух. Болючий, але не небезпечний для життя людини й укус сколопендри кільчастої. Багато отруйних тварин серед комах фауни Української PCP. Але реакція організму людини на отрути цих тварин дуже слабка. Найболючішими є уколи жала бджіл, ос, шершнів та ін. жалячих перетинчастокрилих, а також подразнення, спричинювані кров'ю (вона містить кантаридин) жуків род. наривникових при її потраплянні на шкіру. Отруту деяких О. т. (напр., бджіл, змій) у малих дозах використовують у медицині. Іл. див. на окремому аркуші, с. 96—97.

Літ.: Пигулевский С. В. Ядовитые животные. Токсикология позвоночных. Л., 1966; Талызин Ф. Ф. Ядовитые животные суши и моря. М., 1970; Пигулевский С. В. Ядовитые животные. Токсикология беспозвоночных. Л., 1975.

О. С. Сенченко.

Отруйні тварини - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази