Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow страш-сюр arrow СУСПІЛЬНА НЕБЕЗПЕКА ЗЛОЧИНУ
   

СУСПІЛЬНА НЕБЕЗПЕКА ЗЛОЧИНУ

- обов'язкова ознака злочину, що розкриває його соціальну сутність. Передбачена ст. 11 КК України. Об'єктивна властивість злочин, діяння (дії чи бездіяльності) заподіювати істотну шкоду (матеріальну — майнову чи фізичну; нематеріальну — політичну, організаційну, моральну тощо) або створювати реальну загрозу заподіяння її суб'єктам відносин суспільних. Вчення про С. н. з. розвинулося у межах соціологічної школи і визнається сучас. теорією крим. права багатьох країн. Як матеріальна ознака (внутр. властивість) будь-якого злочину, сусп. небезпека має кількісну та якісну властивості, що в сукупності визначають тяжкість посягання у цілому. Якісна властивість називається характером С. н. з., а кількісна — її ступенем. Характер С. н. з. визначається сусп. цінністю об'єкта злочину (родового і безпосереднього), на який посягає злочинець.

Ступінь С. н. з. зумовлюється розміром завданої шкоди, способом вчинення злочину, місцем, обстановкою та стадіями його вчинення, формою вини, мотивом і метою, а також ознаками, що характеризують особу винного, тощо. Ступінь С. н. з. остаточно виражений у санкції крим.-прав, норми. За характером сусп. небезпеки розрізняють злочини, що посягають на сусп. відносини різного роду [напр., характер сусп. небезпеки умисного вбивства (ст. 115 КК) значно відрізняється від характеру сусп. небезпеки ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164)], тоді як за ступенем сусп. небезпеки розрізняють злочини одного виду. Так, ступінь сусп. небезпеки крадіжки, поєднаної з проникненням у житло (ч. З ст. 185), значно вищий, ніж ступінь сусп. небезпеки простої крадіжки (ч. 1 ст. 185).

Залежно від характеру і ступеня сусп. небезпеки те чи ін. діяння у конкретних істор. умовах розглядається законодавцем як злочин, адм. правопорушення, дисциплінарний проступок тощо. Це, в свою чергу, спричиняє різні види юрид. відповідальності — кримінальну, адміністративну, цивільну, дисциплінарну та ін.

С. н. з. проявляється у певному рівні небезпечності (шкідливості) для сусп-ва. Зменшення цього рівня інколи завершується втратою сусп. небезпеки діяння, тобто воно перестає бути злочином. Так, за ч. 2 ст. 11 не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки діяння, передбаченого КК, але через малозначність не становить сусп. небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фіз. чи юрид. особі, сусп-ву або д-ві. Суть цієї прав, норми полягає у тому, що лише формальної, зовн. схожості діяння зі злочином ще недостатньо. Питання про визнання того чи ін. діяння малозначним віднесено до компетенції органу дізнання, слідчого, прокурора та суду. Малозначне діяння, що не містить складу злочину через відсутність сусп. небезпеки, може утворювати склад ін. правопорушення (напр., адм. чи дисциплінарного проступку). У таких випадках до винної особи можуть бути застосовані заходи адм. чи дисциплінарного впливу, які не є покаранням.

Значення С. н. з. полягає у тому, що вона, по-перше, є осн. об'єктивним критерієм визнання діяння злочинним, тобто підставою його криміналізації; по-друге, дає змогу класифікувати злочини за ступенем тяжкості (ст. 12); по-третє, визначає межу між злочинами та ін. правопорушеннями (зокрема, адм. проступками); по-четверте, є однією із заг. засад індивідуалізації крим. відповідальності й покарання (п. З ч. 1 ст. 65 КК України).

А. А. Музика, Є. В. Лащук.

 

Схожі за змістом слова та фрази