Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow З-зас arrow ЗАКОНИ МАНУ
   

ЗАКОНИ МАНУ

— давньоінд. збірник настанов, який визначав поведінку індійців у приват, та громад, житті відповідно до існуючої у тогочас. сусп-ві системи поглядів і реліг. догм брахманізму. Належать до першого етапу існування індуського права, етапу, який називають ведичною епохою. Хоча священні книги (веди) практично не містять юрид. норм, вони були ідейним підґрунтям індус, права. Власне правові норми знайшли закріплення у збірниках — дхармасутрах (санскр. дхарма — справедливість, сутра — нитка), де коментувалися веди. На їх основі виникла правова л-ра — смрити (санскр., букв. — що запам'ятовується, передається по пам'яті), або дхармашастри. Найавторитетнішим збірником вважалася Манава — дхармашастра (Манусмрити), більше відома як 3. М. їх авторство інд. традиція приписує Ману — одному з міфіч. прабатьків людини. 3. М., які дійшли до нас, були складені бл. 2 ст. до н. е. — в 1 ст. н. е. Збірник написаний давньоінд. мовою — санскритом. Складається з 12 глав, а кожна глава — із 2650 віршів. Оскільки у Давній Індії поняття права як сукупності самост. норм, що регулюють сусп. відносини, не було відоме, повсякденне життя підпорядковувалось реліг.-етичним правилам. Тому 3. М. були зводом реліг., етич. і юрид. настанов, які можна розділити на три групи: 1) реліг. накази брахманів; 2) норми, що регулюють організацію держ. влади і взаємовідносини з гр-нами; 3) норми цив. і крим. зак-ва. Безпосередньо правовий зміст мають статті, які вміщуються здебільшого в гл. 8, 9. Таким чином, юрид. правилам надавалися реліг. обгрунтування і підтримка. Зв'язок релігії та правосвідомості у давніх індійців був настільки тісним, що в багатьох випадках ефективна дія правових норм не потребувала держ. примусу. Напр., правова санкція доповнювалася дуже часто погрозою негат. наслідків поганого вчинку у потойбіч, світі. Головне у 3. М. — закріплення існуючого варного (станового) устрою. У них докладно описано походження (згідно з реліг. вченням) кожної з чотирьох варн (станових груп), вказується на спадково-профес. характер варн, визначаються призначення кожної з них, привілеї вищих варн.

3. М. регламентували дії царів Давньої Індії та їх оточення. Брахманізм не дозволяв ні обожнювання особи монарха, ні його реліг. зверхності, тому Індія не знала класич. деспотії. Але захист цар. влади був проведений послідовно і повно. Цар повинен бути сильним і без вагань застосовувати владу, але він повинен бути дбайливим господарем, який не пригнічує країну та її населення без держ. необхідності.

Виклад правових норм у 3. М. не дає можливості розділити їх на норми цив. і норми крим. права. Збірник регламентував власність великої патріархальної родини, передбачав такі правомірні способи набуття власності, як одержання спадщини, знахідка, купівля, здобич, позичка під відсотки, виконання роботи, одержання дарунку від доброчинних людей; регулював укладення договорів (позики, купівлі-продажу, найму), шлюбно-сімейні відносини (закріплював панівне становище чоловіка, зберігав залишки старого групового шлюбу). У нормах крим. права спостерігалися значні пережитки первісного ладу (відповідальність сільс. громади за злочин, здійснений на її території, коли злочинця не виявлено; вигнання злочинця, відсутність поняття складу злочину тощо). Важливим для визначення міри покарання було те, до якої варни належали злочинець і потерпілий. Суттєвими рисами 3. М. були їх правовий формалізм, а також відсутність різниці між цив. і крим. процесами. Розгляд справи міг початись лише за вимогою позивача або потерпілого. Сторона, що звернулася до суду, підтримувала звинувачення. Доказом були свідчення, цінність яких залежала від того, до якої варни належав свідок. За відсутності свідків вдавалися до ордалій (клятви, випробування вогнем, водою).

Літ.: Крашенинникова Н. А. Индус, право. История и современность. М., 1982; Черниловский 3. М. Всеобщая история гос-ва и права. М., 1996; Шевченко О. О. Історія д-ви і права зарубіж. країн. К., 1997; Хрестоматія з історії д-ви і права зарубіж. країн, ч. 1. К., 1998. В. А. Чехович.

 

Схожі за змістом слова та фрази