Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow кен-комен arrow КОЗЕЛЬСЬКИЙ
   

КОЗЕЛЬСЬКИЙ

Яків Павлович [1726 (за ін. даними — 1728 або 1729), с. Келеберда, тепер Канівського р-ну Черкас, обл. — після 1795, с. Крутий Берег, тепер Лубенського р-ну Полт. обл.] — укр. і рос. філософ, правознавець, політ, мислитель. Закін. 1750 Київ, академію, а 1753—Петерб. академ. гімназію, 1757—Академ, ун-т при Петерб. АН. Протягом 1757—66 — на військ, службі: викладав в Артилерійському та Інженерному корпусах у Санкт-Петербурзі. З 1766 — секретар 3-го деп. Сенату, з 1772 — член другої Малорос, колегії у Глухові. 1778 повернувся до Санкт-Петербурга для участі у підготовці проекту Нового Уложення. З 1791 — стате, радник, інспектор гімназії для «чужоземних одновірців» та ін. 1793 вийшов у відставку за станом здоров'я і повернувся в Україну. Свої осн. правові й політ, ідеї К. виклав у працях періоду 1768—93: «Філософічні пропозиції», «Міркування двох індійців Калана та Ібрагіма про людське пізнання», «Передмова до перекладу "Історії датської" Голберга», «З приміток до перекладу "Історії датської" Голберга», «Передмова до перекладу книги Мозера "Государ і міністр"», «Передмова до перекладу книги Шоффіня "Історія славетних государів і великих генералів"» та ін. Вважається втраченою ще одна праця — «Екстракт по судній частині» (1793). Учений був також автором кількох підручників з математики й механіки. К. — послідовник франц. сенсуалізму, прихильник відроджених Г. Гроцієм і Т. Гоббсом ідей, школи природ, права і теорії сусп. догоюру. Він виступав проти схоласт, і теол. уявлень про людину. Його політ, ідеалом було дем. сусп-во, засноване на приват, власності, здобутій особистою працею. Заг. філософію К. поділяв на теоретичну (логіку і метафізику) та практичну, або моралістичну (юриспруденцію і політику). Юриспруденцію визначав як «знання всіх можливих прав або правнос-тей», а політику — як «науку запроваджувати праведні наміри найздібнішими [політиками] і притому праведними засобами у дійство». Юриспруденцію розглядав як знання права, засноване на справедливості, а легіспруденцію — як знання законів, які не завжди відповідають вимогам справедливості. Зробив внесок у теорію конституційної юстиції, обґрунтовуючи необхідність захисту природного («правильного і справедливого») права від «штучного» права, яке засноване на не завжди справедливих законах. До останніх К. відносив, зокрема, рос. закони про закріпачення селянства.

Учений поділяв право на: природне, тобто «встановлене у самій природі людини»; громадянське, встановлене «для спокійного життя і постійного благополуччя» гр-н; всесвітнє, або право народів, тобто міжнар. право. Природні права індивіда, за К., — це права, які не приносять користі і не завдають шкоди іншим, але необхідні для підтримання життя людини. Природні права індивіда вчений водночас вважав об'єктивними, божественними (даними Богом) і вічними. Природне право є для К. втіленням моральності, совісті, розуму; закони д-ви повинні відповідати не тільки природ, праву, а й стрижневим положенням сусп. договору. К. виступав за обмежену монархію, проти екон. нерівності людей, самодержавства, кріпацтва як грубого порушення природ, прав індивіда, за справедливість в оподаткуванні. Він протиставляв природне право людей абсолютній монархії, діючим у Рос. імперії «неправедним» законам, визнавав природне право на самозахист з боку пригноблених, захищав право народів на мир і вважав «праведним» повстання проти експлуататорів.

Літ.: Избр. произведения рус. мыслителей второй пол. XVIII в., т. 1. М., 1952; Коган Ю. Я. Просветитель XVIII в. Я. П. Козельский. М., 1958; Юрид. произведения прогрессивных рус. мыслителей: вторая пол. XVIII в. М.. 1959; Кулябко Е. С. Козельский Яков Павлович. В кн.: Кулябко Е. С. Замечательные питомцы Академ, ун-та. Ленинград, 1977; Мироненко О. М. Проблема прав і свобод людини в укр. світській політ.-правовій ідеології доби феодалізму. К., 1995; Мироненко О. М. Історія Конституції України. К., 1997.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази