Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow кен-комен arrow КОДИФІКАЦІЯ
   

КОДИФІКАЦІЯ

(пізньолат. codificatio, від лат. codex, первісно — стовбур, пень; навощена дощечка для письма, книга і ...ficatio, від facio — роблю) — спосіб упорядкування законодавства, забезпечення його системності та узгодженості; одна з форм систематизації зак-ва, в процесі якої до проекту створюваного акта включаються чинні норми і нові норми, які вносять зміни в регулювання певної сфери сусп. відносин. Розрізняють кілька видів К. Перший — загальна К., під якою розуміють прийняття серії кодифікованих актів з осн. галузей зак-ва і (як наст, етап) створення об'єднаної, внутрішньо узгодженої системи таких актів типу «кодекс кодексів». Другий вид — галузева К., що охоплює зак-во тієї чи ін. галузі права (Цивільний кодекс України, Кримінальний кодекс України тощо). Третій вид — спеціальна (комплексна) К., тобто прийняття актів, що регулюють той чи ін. правовий інститут (напр., Митний кодекс України).

К. є особливим видом систематизації зак-ва, заснованого на його інкорпорації. Однак має свої характерні риси, якими відрізняється від інкорпорації. По-перше, інкорпорація — функція держ. органів, спрямована на підтримання «робочого стану» діючого зак-ва без зміни його змісту; К., навпаки, здійснюється періодично, залежно від нагромадження нормат. мат-лу та об'єктивної необхідності його всебіч. переробки й об'єднання в цілому чи по окр. галузях. По-друге, у цих категорій різний предмет впливу: К. має справу з правовими приписами та юрид. інститутами, а інкорпорація — з нормат. -правовими актами, їх тех. обробкою. По-третє, відрізняються вони і своїми результатами: процес інкорпорації завершується здебільшого збірником виданих у різний час нормат.-правових актів без зміни сформульованого законодавцем змісту, а К. — прийняттям нового як формою, так і змістом правового акта. Його текст є оригінальним і офіційним. К. спрямована на подолання суперечностей та ін. неузгодженостей у зак-ві, усунення множинності нормат. актів, прогалин і колізій у регулюванні сусп. відносин. За її допомогою досягаються поліпшення структури правових актів, удосконалення їх логіки, термінології тощо. Процес К. передбачає три стадії: виявлення законод. недоліків тієї чи ін. галузі; усунення цих недоліків; зведення обробленого мат-лу в єдине ціле. До осн. кодифікац. актів належать: а) основи законодавства — нормат.-правові акти, що встановлюють найважливіші положення (осн. засади) певної галузі права чи сфери держ. управління; б) кодекс — найпоширеніший вид кодифікац. актів, які діють в осн. сферах сусп. життя, що потребують правової упорядкованості; в) статут, положення — кодифікац. акти спец, дії, які приймаються не тільки законодавчими, а й правотв. органами (напр., урядом). Кодифікац. актом може бути заг. закон.

К. — важливий показник зрілості нац. правової системи.

Літ.: Шемшученко Ю. С. Укр. парламентаризм: проблеми становлення і розвитку. В кн.: «Правова д-ва», в. 9. К., 1998; Общая теория гос-ва и права, т. 2. Теория права. М., 1998. Н. М. Онищенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази