Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow див-дист arrow ДИМЕР
   

ДИМЕР

-селище міського типу Вишгородського р-ну Київської обл. УРСР, за 40 км від Києва. 6,6 тис. ж. (1978). Виник 1582. В 1625 у Д. спалахнуло повстання проти феод, і нац.-реліг. гніту, яке жорстоко придушила шляхта. Визволений під час війни 1648- 54 від польс.-шляхет. загарбників, Д. став адм. центром Київського полку. В 1651 польс.-шляхет. військо, незважаючи на впертий опір, захопило і зруйнувало місто. На поч. 1665 Д. визволили учасники нар. повстання під проводом Деци-ка. За Андрусівським перемир'ям 1667 місто опинилося під владою Польщі. Димерці брали участь у Палія повстанні 1702-04. Після 2-го поділу Польщі (1793) у складі Правобережної України возз'єднано з Росією. Рад. владу в Д. встановлено в лютому 1918. Під час Великої Вітчизн. війни :в період тимчасової нім.-фашист. окупації Д. (25.VIII 1941-4.ХІ 1943) в районі села діяли партизан. загони. З 1957 Д.- с-ще міськ. типу.

У селищі з-ди: електромонтажних конструкцій, експериментально-мех. і молочний; пром. комбінат, лісгоспзаг, виробниче відділення райсільгосптехніки, комбінати побутового обслуговування та комунальних підприємств. Три заг.-освітні та музична школи, лікарня, поліклініка. Будинок культури, 2 б-ки. У Д. народився історик, архівіст і палеограф І. М. Каманін.