Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow черно-член arrow ЧЕЧЕНО-ІНГУШСЬКА АВТОНОМНА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА
   

ЧЕЧЕНО-ІНГУШСЬКА АВТОНОМНА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА

Чеченоінгушетія — у складі РРФСР. Утворена 15.І 1934 як авт. область, 5. XII 1936 перетворена на авт. республіку. Розташована на пн. схилі Великого Кавказу та прилеглих до нього Чеченській рівнині та Терсько-Кумській низовині. Поділяється на 14 районів, має 5 міст і 4 с-ща міськ. типу.

Природа. На Пд. республіки простягаються хребти Великого Кавказу: Скелястий, Пасовищний, Боковий (вис. до 4493 м, г. Тебулосмта) та ін. На Зх.— Терський і Сунженський хребти, між ними Алхан-чуртська долина. На Пн.— Чеченська рівнина та Терсько-Кумська низовина з піщаними пасмами і горбами. Пересічна т-ра січня на рівнинах —3, —4°, липня від + 22 до +25°, опадів 300—600 мм на рік, у горах відповідно від —5 до —12° та від +21 до +5°. Опадів 600—1200 мм на рік. Найбільші ріки — Терек, Сунжа, Аргун. Грунти в рівнинній частині каштанові, лучні та вилуговані чорноземи, в горах — гірсько-лісові та гірсько-лучні. Рослинність переважно степова і лісостепова, в горах— ліси, вище —субальп. та альпійські луки. Під лісом (бук, береза, граб, дуб) — 18,7 % тер. республіки. В межах республіки — 8 заказників.

Населення. В республіці живуть чеченці (611 тис. чол., 52,9 %, тут і нижче 1979, перепис), інгуші (135 тис. чол., 11,7 %), а також росіяни (336 тис. чол., 29,1 %), народності Дагестану (22 тис. чол., 1,9%), вірмени, українці та ін. Пересічна густота населення — 62,4 чол. на 1 км2 (1984). Міське населення — 43 % (1983). Найбільше місто — Грозний. Історія. Людина жила на тер. Ч.-І. ще за часів палеоліту. Предки чеченців та інгушів здавна населяли гірські райони Пн. Кавказу. В 10—12 ст. частина рівнинної і передгірної Ч.-І. входила в ранньофеодальну державу — Аланію. В 13 ст. Ч.-І. зазнала спустошливих навал військ ординських ханів, а в кінці 14 ст.— військ Тіму-ра. З 16 ст. встановилися регулярні зв'язки з Росією, які в наступний період розвинулися далі. На межі 70 і 80-х рр. 18 ст. Ч.-І. добровільно ввійшла до складу Росії, що мало історично прогресивне значення. Посилення гноблення царизму, місцевої феодальної верхівки викликало загострення класової боротьби, визвольний рух гірських народів. До кінця 50-х рр. 19 ст. Чечня перебувала в складі імамату, створеного Шамі-лем. У 1-й половині 19 ст. панівною релігією у чеченців та інгушів став іслам.

У кін. 19 ст. в Ч.-І. з'явилася торг.-пром. буржуазія. Швидкороз-вивалася нафт, пром-сть. Рооітн. клас формувався з прийшлого, переважно рос, населення. На поч. 20 ст. в Грозному виникли с.-д. гуртки, 1903 оформилася більшовицька орг-ція, у створенні якої велику роль відіграв І. Т. Фіолетов. Пролетаріат Грозного брав активну участь у революції 1905— 07; навесні й улітку 1905 прокотилася хвиля сел. виступів. 5 (18).III 1917 в Грозному було створено Раду робітн., солдатських і козачих депутатів. Восени 1917 більшовики завоювали в ній більшість. 26.Х (8.XI) в місті проголошено Рад. владу. Утвердження Рад. влади в Ч.-І. проходило в умовах гострої боротьби проти сил контрреволюції. З березня 1918 тер. Ч.-І. входила до складу Терської радянської республіки, потім — Північно-Кавказької радянської республіки. В лютому 1919 — березні 1920 трудящі Ч.-І. вели боротьбу проти денікінців. Рад. владу в Ч.-І. було остаточно відновлено в кін. березня 1920. Чечня та Інгушетія ввійшли до складу утвореної в кін. 1920 — на поч. 1921 Горської АРСР. ЗО.XI 1922 утворено Чеченську а. о., 7.VII 1924 — Інгушську а. о. у складі РРФСР. 15.1 1934 Чеченську та Інгушську авт. області об'єднано в ЧеченоТнгушську а. о., яку 5.XII 1936 перетворено на Чеч.-Інг. АРСР. За роки Рад. влади в республіці відбулися докорінні зміни. Проведено реконструкцію пром-сті й нафт. промислів, споруджено нові великі підприємства. Здійснено колективізацію с. г. В республіці відбулася культур. революція. Під час Великої Віт-чизн. війни 1941—45 багато представників Ч.-І. билися на фронтах, брали участь у партизан, боротьбі. Бл. 30 тисяч чоловік — вихідців з Чеч.-Інг. АРСР нагороджено орденами й медалями, 36 чол. удостоєно звання Героя Рад. Союзу. Восени 1942 нім.-фашист. війська окупували зх. частину республіки, але її в січні 1943 визволила Червона Армія. В лютому 1944 Чеч.-Інг. АРСР було ліквідовано, 9.І 1957 відновлено. За досягнуті успіхи в розвитку нар. г-ва і культури республіку нагороджено орденами Леніна (1965), Жовтневої Революції (1972), Дружби народів (1972), Трудового Червоного Прапора (1982).

Народне господарство. За роки соціалістичного будівництва Ч.-І. перетворилася на розвинуту республіку з багатогалузевими пром-стю та с г. Провідні галузі її пром. комплексу — нафтова, нафтопереробна, нафтохім., а також енергетика, машинобудування та металообробка. Енергетика базується на нафті й газі (4 ТЕЦ), родовища яких розміщені в р-нах міст Грозного, Малгобека, Гудермеса. Переробка нафти й газу на з-дах у Грозному (виробн. моторного палива, масел, нафтобітуму, парафіну, синтетичного етилового спирту, фенолу, ацетону, поліетилену та ін.). Машинобудування і металообробка представлені виробн. наф-тоапаратури, грязьових насосів і цементувальних агрегатів, тракторних причепів, приладів, електр. та мед. інструменту тощо. Найбільші з-ди: "Червоний молот", "Грозтрансмаш", "Електроприлад", рем.-мех., електромех., дослідний СПКБ "Нафтогазпромавтоматика"

— вГрозному, "Електроінструмент" — у Назрані, медінструментів

— у Гудермесі, "Харчомаш" — в Аргуні. Значного розвитку набула пром-сть буд. матеріалів. Серед галузей харч. пром-сті — м'ясна, молочна, цукр., виноробна, пивоварна, борошномельна, кондитерська, консервна, по розливу мінеральних вод. Лісова та дерево-обр. пром-сть представлена 10 лісовими г-вами, меблевим об'єднанням "Терек" та Єрмоловським деревообр. комбінатом. Найбільші підприємства легкої пром-сті — Назрановська трикот. ф-ка, грозненські виробниче швейне об'єднання та взут. ф-ка. С. г. спеціалізується на виробн. фруктів, винограду та овочів. Уся посівна площа 1983 становила 450,3 тис. га, в т. ч. 153,6 тис. га зрошуваних земель. Вирощують зернові та овочеві культури, цукрові буряки. Значні площі садів, ягідників і виноградників. В Ч.-І. розвивається тонкорунне вівчарство, м'ясне та молочне тваринництво, птахівництво. Поголів'я (тис, 1984): великої рогатої худоби — 173,3, свиней — 109,6, овець і кіз — 646,8 птиці — 2702,6.

Залізничні лінії Ростов-на-Дону — Беслан — Баку, Прохладна — Моздок — Астрахань. Великий залізничний вузол — Гудермес. Розвинутий автомоб. і повітр. транспорт. Нафтопроводи Тихорєцьк — Грозний, Баку — Грозний. Культура. До Великої Жовтн. соціалістич. революції чеченці та інгуші не мали своєї писемності. За роки Рад. влади культура народу республіки досягла високого рівня розвитку. В 1983/84 навч. р. в Ч.-І. було 593 загальноосв. школи (268 тис. учнів), 12 серед. спец. навч. закладів (13,6 тис. учнів), 31 профес.-тех. уч-ще (17,2 тис. учнів), три вищі навч. заклади — Чечено-Інгушський університет, нафтовий і пед. ін-ти (всі — в Грозному, 13,4 тис. студентів). Працюють Чечено-Інгуш. ін-т історії, соціології та філології, Грозненський н.-д. нафтовий ін-т "ГрозНДІ", Північнокавказький н.-д. та проектний ін-т нафтової пром-сті, науково-виробниче об'єднання "Промавтоматика" та ін. н.-д. установи і проектні орг-ції. На кінець 1983 в республіці функціонувало 484 масові б-ки (фонд — 8,3 млн. одиниць зберігання), 440 клубних закладів, 406 кіноустановок з платним показом, З держ. театри, філармонія, держ. цирк, 7 музеїв, серед них 2 республіканські в Грозному — Чечено-Інгуш. краєзнавчий та Музей образотворчих мистецтв, 36 позашкільних закладів. Виходять 4 респ. газети —"Грозненский рабочий" з додатком "Неделя Чечено-Ингушетии", "Комсомольское племя", чеченською мовою "Ленінан некъ" ("Ленінський шлях"), інгуш. мовою "Сердало" ("Світло"), 2 міські, 12 районних та 8 багатотиражних газет, журнали "Блокнот агитатора" Чечено-Інгуш. обкому КПРС, літ.-художні "Орга" ("Аргун", чечен. мовою) та "Лоаман і уйре" ("Ранок гір", інгуш. мовою). Працює держ. книжкове вид-во та вид-во газети "Грозненский рабочий". Держ. комітет по телебаченню і радіомовленню (передачі ведуться чечен., інгуш. та рос. мовами). Чеченці та інгуші мають багату фольклорну спадщину, зокрема героїко-епічні пісні. Писемна художня чечено-інгушська література(чеченською та інгушською мовами) виникла після Великої Жовтневої соціалістич. революції. Основоположником чечен. л-ри був С. Бадуєв, інгушської — 3. Мальсагов. У 20—40-х рр. значний вклад у розвиток літератури, утвердження в ній методу соціалістичного реалізму внесли чеченські письменники М. Мамакаєв, М. Ісаєва, Н. Музаєв, А. Нажаєв, Ш. Айсханов, А. Мамакаєв, інгуш, письменники Х.-Б. Муталієв, X. Осмієв, Д. Яндієв та ін. Інтенсивний розвиток л-ри почався в 50-х рр. У 60—70-х рр. розвивався історико-революц. роман (чечен. письменники С. Арсанов, X. Ошаєв, М. Мамакаєв; інгуш. письменники А. Боков, М. Плієв та ін.), поезія (чечен, поети X. Еділов, Р. Ахматова; інгуш. поети Д. Яндієв, X. Осмієв, С. Чахкієв та ін.), драматургія (в чечен, л-рі А. Хамідов, М. Мусаєв; в інгуш. л-рі А. Боков та ін.). В галузі літературознавства і літ. критики виступають Ю. Айдаєв, І. Дахкільгов, X. Туркаєв. Спілка письменників — з 1934.

На тер. Ч.-І. з 8—13 ст. залишилися катакомбні могильники (поблизу с-щ Алкун, Дуба-Юрт); з 13 — поч. 15 ст.— мавзолей Борга-Каш поблизу с. Плієво (1405). В 11—13 ст. будували християнські храми, в архітектурі яких поєднувалися грузинські та місцеві буд. традиції (храм Тхаба-Єрди поблизу с. Хайрах). За середньовіччя в гірських районах Ч.-І. з грубо тесаного каменю будували оборонні мури, житлові (2—3-ярусні, з плоскими дахами та арковими прорізами) та бойові (4—5-ярусні, з бійницями, машикулями та пірамідально-ступінчастими дахами) башти, що об'єднувались у величні комплекси (напр., у с-щах Кезеной, Таргім, Хой, Егікал, Ерзі, всі — 14—18 ст.). Біля гірських с-щ збереглися численні склепи і надмогильні стели (напр., "Місто мертвих" Цой-Педе поблизу с. Малхіста, 11—18 ст.). Після Великої Жовтн. соціалістич. революції розвиваються і реконструюються міста, споруджуються нові громад. та житл. будівлі. У 1939 створено Грозненське, з 1967 — Чечено-Інгушське відділення Спілки архітекторів СРСР. На тер. Ч.-І. з 3—1-го тис. до н. е. збереглися найдавніші зразки худож. культури (кераміка та бронзові предмети), від скіфо-сарматського часу (7 ст. до н. е.— 4 ст. н. е.) — твори, виконані у "звіриному стилі". З найдавніших часів було поширене різьблення на камені, худож. обробка металу, виготовлення ювелірних прикрас, начиння з глини й міді, килимарство, вишивання золотими й срібними нитками. В 2-й пол. 19 ст. працював живописець, портретист П. Захаров. Після Великої Жовтн. соціалістич. революції тут розвинулося профес. образотворче мист. (живописці X. Дадаєв, Д. Ідрісов, В. Лівн, Ш. Шамур-заєв, X. Ахмедов; скульптори І. Бекічев, Р. Мамілов; графіки А. Туладзе, Є. Токарев та ін.). В рад. час новим змістом наповнюється старовинне нар.-ужиткове мистецтво. Спілка художників Чеч.-Інг. АРСР — з 1939. Для музики чеченців та інгушів характерні діатонічний склад, зіставлення гармоній сусідніх ступенів, кварто-квінтові й секундо-квінтові співзвуччя, 2- і 3-голосся у хорових та інструм. творах. Ритміка гостра, з частою зміною розмірів і чергуванням тріодів з рівномірними дводольними фігурами. Нар. пісні: чоловічі — ілі, ілеш (героїко-епічні), назма (2- і 3-голосі); жіночі — ешарш (ліричні). Серед інструментальних награшів — ладоха ешарш. Найпоширеніший танець — лезгинка. Муз. інструменти: струнні—дечик-пондур (щипковий), атух-пондур (смичковий): духові — шедаг (сопілка), зурна, маа (з рогу); ударні — вота (барабан), жиргіа (бубон); цузам (з гусячого пера); комуз — сх. гармоніка. Профес. музика почала розвиватися після Великої Жовтн. соціалістич. революції. Один із зачинателів профес. муз. Мистецтва — Г. X. Мепурнов. Серед композиторів —У. А. Бексултанов, С. У. Дімаєв, А. М. Шахбулатов; виконавців — засл. артисти РРФСР М. А. Айдамірова, В. Ш. Дагаєв, А. Е. Хамхоєв. В хореографії — нар. арт. СРСР, Герой Соціалістичної Праці М. А. Есамбаєв. У Ч.-І. працюють: філармонія (1938), симф. оркестр філармонії (1939), чечено-інгуш. ансамбль танцю "Вайнах"(1939), муз. уч-ще (1936), Респ. культурно-освітнє уч-ще (1961), мережа муз. шкіл. Профес. Театр. мистецтво Ч.-І. розвинулося за рад. часу. В 1931 в Грозному було створено Чеченську Театр. студію, яку 1933 було реорганізовано в Чечен. драм. театр. У 1933 відкрилась Інгуш, Театр. студія в м. Орджонікідзе, яка 1934 увійшла в трупу Чечен. драм. театру, що став називатися Чечено-Інгуш. драм. театром (з 1942 — імені X. Нураділова). В його репертуарі п'єси нац. драматургів (С. Бадуєва, І. Базоркіна, А. Хамідова та ін.), твори авторів братніх республік (зокрема, України), зарубіжна класика. Відомі діячі театру: актори — нар. артисти Чеч.-Інг. АРСР Т. Ш. Алієва, А. М. Ісаєва, X. С. Хакішева, А. X. Хамідов, В. А. Татаєв; режисери— Г. Ц. Батукаєв, А. Туганов, А. Чхарташвілі та ін. В республіці працюють також Рос. драм. театр ім. М. Ю. Лермонтова, Чечено-Інгуш. ляльковий театр (з російською, чеченською та інгушською трупами).

Літ.: Очерки истории Чечено-Ингушской АССР, т. 1 — 2. Грозный, 1967 — 72; Рыжиков В. В., Зоев С. О., Гребенщиков П. А. Чечено-Ингушская АССР. Природа и экономика. Грозный, 1980; Очерк истории чечено-ингушской литературы. Грозный, 1963: Айдаев Ю. Чечено-ингушская советская драматургия (1920—1940 гг.). Грозный, 1975; Дахкильгов И. Ингушская литература. Грозный, 1975; Туркаев X. Исторические судьбы литератур чеченцев и ингушей. Грозный, 1978; Гольдштейн А. Ф. Средневековое зодчество Чечено-Ингушетии и Северной Осетии. М., 1975; Шабаньянц Н. Ш., Горчаков В. А. Художники Чечено-Ингушетии. Альбом. Л., 1965; Татаев В. А., Шабаньянц Н. Ш. Декоративно-прикладное искусство Чечено-Ингушетии. Альбом. Грозный, 1974; Чечено-Ингушетия. Фотоальбом. М., 1982.

чечено-інгушська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaчечено-інгушська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaчечено-інгушська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.ua

чечено-інгушська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaчечено-інгушська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaчечено-інгушська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaчечено-інгушська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaчечено-інгушська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaчечено-інгушська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази